??Гуляємо із дівчиною центральними вулицями Барселони. Вирішили на Різдво втекти до Іспанії від української зими. Все-таки плюс 15 і сонце з пальмами набагато кращі від похмурої львівської погоди.

Раптом виникає буча. Пропихаємося подивитися, що там коїться. Середину вулиці заповнили протестувальники. Лісоруби, пожежники, члени каталонської поліції й пілоти авіакомпанії Iberia Airlines. Кількакілометровою колоною йдуть до будівлі уряду Каталонії. Дмуть у свистки, кидають під ноги петарди. Несуть транспаранти. Багато хто - з дружинами та дітьми.

- Я взяв 3-річну доньку, - каже пілот Сальвадор Надаль. - Наша влада чисто розперезалася. Хочуть збільшити трудовий день. При цьому жодних доплат не буде. Законопроект тільки розглядають, але ми вже хочемо показати, що за такою схемою жити й працювати не будемо. Влада має дослухатися. Ми вибирали її, тож має працювати на нас, а не шкодити.

Того мера самого б сюди, ірода, запхати

1 січня повертаємося до Львова. На зупинках божевілля. У місті перший день запрацювала нова транспортна система. Більшість автобусів не їздять. Ніхто не орієнтується в нових маршрутах. Упихаємося в пошарпаний "Еталон", щоб добратися до центру.

- Та шоб вас шляк наглий і гарячий трафив, - крекче бабуся, яку притиснули до скла. - Того мера самого б сюди, ірода, запхати.

- Давайте на мітинг підемо, - пропоную. - Нехай краще продумають ту транспортну систему.

- Які ще нафіг мітинги, - відповідає чоловік збоку. - Святкувати потрібно! Скоро Різдво. У мене голова забита, де дешевше скупитися. Заплатять сотню гривень, то може ще подумаю, чи на той мітинг іти.

×