вівторок, 16 серпня 2016 12:10

Топ-7 найрезонансніших убивств журналістів
7

  Георгій Гонгадзе
Георгій Гонгадзе

Напередодні 25-річчя незалежності України Gazeta.ua нагадує 7 найгучніших убиств українських журналістів.

Вадим Бойко, 29 років

  Вадим Бойко
Вадим Бойко

Вадим Бойко був керівником телепроекту "Молодіжна студія Гарт" - українського аналога російського "Взгляда". Це була найпопулярніша програма українського телебачення початку 1990-х років.

Увечері 14 лютого 1992 року в його столичній квартирі пролунав вибух. Мешкав на 4-му поверсі гуртожитку на вул. Довженка. Сусіди викликали пожежників. Ті зламали двері в квартиру журналіста, Бойка знайшли мертвим. Спершу, за версією прокуратури, у квартирі загорівся телевізор. Це спричинило загоряння. Але за результатами експертизи, Бойко помер ще до пожежі. У його легенях не виявили сажі.

Версію про вибух телевізора спростували. Пізніше слідство оприлюднило інформацію, що в квартирі Бойка знайшли каністру з-під бензина. Дійшли висновку, що то могло бути самогубство, але версію запланованого вбивства також не відкидають. Колеги загиблого журналіста розповідали, що незадовго до своєї смерті Бойко говорив, що йому загрожує небезпека. Носив бронежилет. Пояснював це тим, що дізнався інформацію про нелегальну торгівлю армійською зброєю на території України.

З 2002 року на честь Вадима Бойка відбувається Всеукраїнський щорічний конкурс для журналістів.

Борис Дерев'янко, 59 років

  Борис Дерев'янко
Борис Дерев'янко

Одеського журналіста Бориса Дерев'янка вбили 11 серпня 1997 року на вул. Академіка Філатова неподалік редакції газети "Вечерняя Одесса". Вбивство мало ознаки замовного. Вину за цей злочин поклали на громадянина Молдови Олександра Глека. Його засудили до смертної кари, але на вирок наклали мораторій.

Борис Дерев'янко у "Вечерней Одессе" працював з 1973 року. Критикував тодішнього мера Едуарда Гурвіца.

На місці вбивства стоїть меморіальна плита. На честь Бориса Дерев'янка назвали одну із площ міста.

Георгій Ґонґадзе, 31 рік

Головний редактор "Української правди" Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. Близько 22:30 пішов з роботи, але вдома так і не з'явився.

За кілька місяців до цього журналіст помітив, що за ним стежать. Автомобіль "Жигулі" вранці помічав поблизу будинку, ввечері - біля роботи.

Через кілька тижнів у райцентрі Тараща під Києвом знайшли тіло без голови. Експерти встановили, що то Ґонґадзе.

22 жовтня 2003 року генпрокурор України Святослав Піскун підписав ордер на арешт генерала міліції Олексія Пукача. З'ясували, що його підрозділ вів стеження за Георгієм Ґонґадзе. 29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва визнав Пукача винним у вбивстві Ґонґадзе і засудив до довічного ув'язнення. 6 січня 2016 року Апеляційний суд залишив цей вирок без змін.

Ігор Александров, 45 років

  Ігор Александров
Ігор Александров

7 липня 2001 року в приміщенні телекомпанії "ТОР" у Слов'янську Донецької області невідомі бейсбольними битами побили журналіста Ігоря Александрова. Він помер за кілька днів у лікарні, не приходячи до тями.

Напередодні Александров випустив серію передач, в яких колишні працівники УБОЗу розповідали про зв'язки місцевого криміналу з міліцією. Не встигла вийти в ефір завершальна передача циклу, в якій збирався назвати імена вищих чинів, пов'язаних зі злочинцями.

2006 року затримали і засудили 12 осіб, зокрема, героїв його публікацій - слов'янських бізнесменів.

Ім'я Ігоря Александрова викарбувано на Меморіалі журналістів у Музеї новин у Вашингтоні, США.

Василь Климентьєв, 67 років

  Василь Климентьєв
Василь Климентьєв

11 серпня 2010 року головний редактор харківської газети "Новий стиль" Василь Климентьєв поїхав у відрядження в один із районів області. Його супроводжував колишній працівник міліції Андрій Козир. Додому журналіст не повернувся.

Климентьєв проводив журналістські розслідування, писав про корупцією в силових органах.

Колеги вважають, що його зникнення могло бути пов'язане з професійною діяльністю. 26 серпня 2010 року тодішній міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов наголосив, що Климентьєва вже немає серед живих.

Журналіста не знайшли.

Ольга Мороз, 44 роки

  Ольга Мороз
Ольга Мороз

15 березня 2015 року на Хмельниччині знайшли мертвою головного редактора комунальної газети "Нетішинський вісник". Тіло журналістки 44-річної Ольги Мороз у її квартирі виявила сестра. Родичі занепокоїлися, бо жінка добу не виходила на зв'язок. Із квартири зник ноутбук, флешки і диски з особистими матеріалами.

Ольга Мороз померла від набряку головного мозку, викликаного переломом потиличної кістки, показала експертиза.

Місцеві ЗМІ пов'язували загибель редактора із професійною діяльністю: останнім часом вона займалася журналістським розслідуванням незаконної вирубки лісів.

Павло Шеремет, 44 роки

Машину журналіста, виконавчого директора порталу "Української правди" Павла Шеремета підірвали 20 липня 2016 року у Києві.

У салоні був сам. Автомобіль належав керівнику "Української правди" Олені Притулі. Вони жили разом. Шеремет від'їхав від будинку 450 м. Авто вибухнуло о 07:45, коли зупинилося пропустити зустрічну машину. Subaru підкинуло, шматки скла й металу розлетілися навколо. Експерти встановили, що спрацював саморобний вибуховий пристрій потужністю 600 г у тротиловому еквіваленті. Його закріпили під водійським сидінням на днищі машини. Тип вибухівки — гексоген із пластидом і електродетонатором. Павло Шеремет помер дорогою до реанімації.

Слідство розглядає 3 основні версії. Це журналістська діяльність, особиста неприязнь та вбивство, спрямоване на дестабілізацію ситуації в Україні з російським слідом.

Всього за роки незалежності загинули 68 українських журналістів. Серед них - загиблі на Майдані та в зоні АТО.

Зараз ви читаєте новину «Топ-7 найрезонансніших убивств журналістів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі