Журналістка Олена Максименко із чотирма активістами зі столиці три дні провела в окупантів у Криму. Що там з ними відбувалося, Олена розповіла в коментарі Gazeta.ua.
"Ми стояли на колінах, а кожен із озброєних окупантів, підходив до нас і по-різному знущався. Хлопів били сильніше, дівчат менше. Я один раз отримала кулаком по потилиці. Але через те, що адреналін бив просто через верх, болю не відчувала. Біль притупився. Котрийсь з чоловіків у військовій формі схопив спереду мій жмуток волосся і відсік ножем. Потім кинув на руки із словами: "Забери на пам'ять, сука". Постійно погрожували "Давайте кончайте их, пацаны". Мене почали душити шнурком, а потім показували викопані ями в полі. Казали, що кинуть там нас і ніхто ніколи не знайде. Другий казав, що краще пустити нас по полю і розстріляти в упор. Хлопців клали лежачи на землю і стріляли в кількох сантиметрів від голови. Збоку здавалось, що їх вбили. На тому КП ми реально з десяток разів попрощалися з життям. Я пошепки читала "Отче наш". Реально, було дуже страшно. Ніхто з них не приховував обличчя, один навіть тикав мені свій паспорт. Каже: "Сука, ты знаешь, кто я и откуда, поэтому теперь тебя надо убить". Здавалось, живими звідти ми не виберемось", - згадує дівчина.
Заручників відпустили через три дні. Інформація про їхнє зникнення набула розголосу в ЗМІ.
"Нас відпустили 11-го березня по обіді. Вивели надвір, до нас підійшов кремезний чоловік у військовій формі, назвався командиром. Сказав, що йому плювати на наші політичні погляди, в нього задача вивезти нас цілими і неушкодженими. На тому КП, де нас схопили, він з сорок хвилин домовлявся з козачками і "беркутом", щоб нас випустили. Нам віддали наші машини. Їх пограбували, забрали всю техніку, гроші. Перше, що зробила — подзвонила мамі. Звичайно, вона зраділа. Бо ж про те, що я поїхала до Криму, вона дізналася з новин. І те, що мене викрали. Тепер нікуди не пускає", - зізналася Максименко.
13 
1
Коментарі
3