пʼятниця, 27 вересня 2019 05:45

"Гребу гроші лопатою, англійську знаю, то чому б не вивчити ще українську"

Автор: ФОТО НАДАНе ОКСАНОЮ ЧУЖОЮ
  Викладачка 32-річна Оксана Чужа проводить майстер-клас для російськомовних ”Як почати говорити українською” в Києві
Викладачка 32-річна Оксана Чужа проводить майстер-клас для російськомовних ”Як почати говорити українською” в Києві

— Я приїхала до Києва 12 років тому й побачила русифіковане місто. Закінчила філфак педуніверситету й збиралася навчати російськомовних, але запиту не було. Ситуація змінилася 2014-го, українська мова стала популярніша, — розповідає викладачка Оксана Чужа, 32 роки.

— Зараз не всі можуть дозволити собі займатися індивідуально, тому вирішила організувати групу для російськомовних. Оголосила набір і продумую, яким чином максимально ефективно проводитимемо зустрічі.

Послугами репетиторів найбільше користуються випуск­ники шкіл. Чому?

— Справа не в школах, а в учнях. Не можуть самостійно взятися за науку й регулярно працювати над собою. Не здатні організовувати навчальний процес, хоча до 11 класу могли б навчитися цього й обійтися без репетитора. Достатньо приділяти навчанню півтори години двічі на тиждень. Коли батьки розуміють, що дитина самотужки не впорається, записують її до репетитора.

Хто ще звертається?

— Багато приходить держ­службовців, які отримують підвищення й переїжджають до Києва. Один бізнесмен казав: "Щось таке всередині муляє, що не знаю української. Я ж гребу гроші лопатою, англійську знаю, то чому б не вивчити ще українську". Записуються чимало іноземців. Буває, дивуються, що в Києві недостатньо знати російську, потрібно вчити й українську. Публічні люди просять підтягнути мову, зірки.

Із ким легше працювати — з іноземцями чи російськомовними українцями?

— Це різні типи вивчення. Більшість іноземців беруться за українську з нуля, ставляться серйозніше. Налаштовані займатися півроку й більше, розслабленіші на заняттях. Хто трохи знають російську, радіють простішому українському правопису — пиши як чуєш, і все вийде правильно. Російськомовні українці приходять із переконанням, що мови подібні й буде легко. Мушу пояснювати, що це не так. Доводиться долати психологічний бар'єр. Українська й російська — різні й швидкого результату не буде. Спочатку це дратує, люди губляться в наголосах, родах і граматиці. Плутають "п'ятидесяти" й "п'ятдесят". Дивуються словам, які мають інші значення. Неділя — це не весь тиждень, а тільки один день.

Що радите людям, які вивчають мову самостійно?

— Якщо хочеться українською говорити — то треба говорити, якщо писати — то варто писати. Раджу спілкуватися передовсім із незнайомими людьми. Знаю чоловіка, який заговорив українською у Вірменії. Спробував, бо там його не розуміли й помилки помічав тільки він. Отримав хорошу практику, й це головне.

Можна говорити з домашніми улюбленцями або на диктофон. Обов'язково потрібно читати вголос — це тренування й поповнення словникового запасу. Шукати співрозмовників найлегше на якихось заходах. Якщо лектор розмовляє українською, найчастіше на таку подію йдуть україно­мовні. Там можна заводити нові знайомства та спілкуватися. Для переходу на розмовну українську найкраще спочатку писати, потім читати вголос те, що пишеш, а тоді вже говорити. Це результативніше, ніж одразу пробувати говорити.

Які книжки найкраще читати для вивчення української?

— Найкраще прийти в книгарню і сказати: "Я хочу почитати про таке". Якщо ви любите фантастику, це має бути україномовна книжка. Не варто починати з класики, наприклад, "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Це може відбити охоту до вивчення, бо там складний сюжет. Цікаво перечитувати українською те, що читали російською. Інші відчуття.

Чи змінюється мовна ситуація в Києві?

— Раніше я відчувала себе абсолютною білою вороною. Україномовні були лише із Західної України. Зараз можна почути українську і в транспорті, і на заходах. Обслуговують у громадських закладах українською, раніше цього не було. Книжок стало більше. На це вплинули Майдан і війна з Росією. Починають розуміти, що наш сусід не такий дружелюбний. І мова важлива.

Мовний закон підштовхує держслужбовців говорити українською, вона стає складовою їхнього статусу. Інші розуміють, що мають право на свою мову за законом.

Як україномовні можуть покращити свою мову?

— Я теж розмовляла діалектом, схожим на суржик. Два місяці намагалася перейти на літературну українську, язик не слухався. Легше ставало, коли говорила коротенькими фразами. Можна слухати мовників, які подобаються. Допомагає копіювати їх, мавпувати та перед дзеркалом кривлятися. Це покращує мовлення.

Зараз ви читаєте новину «"Гребу гроші лопатою, англійську знаю, то чому б не вивчити ще українську"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі