Лісабонський договір, вперше підписаний два роки тому, на даний момент ще не являється ратифікованим всіма 27 членами ЄС. Ірландія мала дати два голоси перед ратифікацією договору цього року, чеський президент Вацлав Клаус взагалі відмовився його підписати. З цього випливає, що дискусії про глобальне потепління, боротьбу з економічною кризою та питання розподілу ключових політичних повноважень ЄС будуть дещо вторинними.
Швеція, яка головує у ЄС останніми тижнями вела переговори з Клаусом, який хотів, щоб на території Чехії не розповсюджувалася дія Хартії основних прав ЄС, яка є включеною в Лісабонський договір. Клаус говорить, що ця хартія схожа на американський Білль про права і поступово послабить суверенітет його країни.
Швецький прем"єр-міністр Фредерік Рейнферт у зверненні, яке було адресовано іншим європейським главам спеціально для цього дводенного самміту заявив, щоб керівники ЄС "ще раз добре розглянули стан справ і намітили новий шлях вперед".
Лісабонський договір, який було створено для впорядкування функціонування ЄС, встановить нового президента та главу зовнішньополітичного відомства Євросоюзу.
На цьому Самміті також мали вирішатися питання у формуванні влади Європейської Комісії (виконавчої влади).
Європейські лідери планували обговорити зміни клімату та приготування до грудневих глобальних зустрічей в Копенгагені. В блоці питань також було скорочення випуску грошей, особливо, в країнах, що розвиваються.
В економічному плані вирішується підписання економічного звіту більш активної економічної координації групою з 20 держав.
Переклад: Gazeta.ua
4 
35413
Коментарі