"Закладаємо бомбу під унітарність країни" - експерт про зміни Конституції

Існуюча адміністративно-територіальна модель погана. Ідея її змінити правильна. Але законопроект, що пропонує президент Володимир Зеленський виглядає сирим. Взяли частину того, що вносили попередники, додали своє. Але не змогли довести до розуму.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить економіст Борис Кушнірук.

Як оцінюєте зміни, що пропонує президент?

- У тому законопроекту, що пропонує Зеленський є низка суттєвих вад. Головний недолік - концентрація у руках префектів контрольної та виконавчої функції. Їх треба розділяти. За префектами можна залишити контроль. Призначати їх має особисто президент без будь-яких погоджень з урядом. Коли Кабмін складається з представників різних політичних сил вони можуть вступати у конфронтацію з президентом. Тоді буде банальне перетягування ковдри, кому ж префект повинен підпорядковуватись. Єдине правило - його повноваження мають припинитись з закінченням каденції президента.

Місцевим органам влади треба передати виконавчі функції. Вони не мають перебувати у руках префектів. Він повинен контролювати діяльність місцевих органів влади. Така модель нівелювала б можливість конфлікту на місцях між префектом та місцевою владою. Перший може перебирати на себе її функції тільки в умовах впровадження воєнного та надзвичайного стану. За тієї моделі, що пропонує Зеленський зараз незрозуміло, хто за що має відповідати. Відбувається плутанина між повноваженнями префекта та органів місцевої влади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У законопроекті Зеленського нема "особливих статусів" – "слуга народу"

Інститут префектів вже зараз називають "смотрящіми" президента. Чи дійсно вони будуть такими?

- Тут не буде нічого страшного, якщо вони виконуватимуть тільки контрольні функції. Не будуть перебирати на себе виконавчі. Президент за законом є гарантом Конституції. У межах цього його представники можуть слідкувати за її дотриманням на місцях.

Які ще є негативні моменти у законопроекті Зеленського?

- У законопроекті написано, що основою місцевого самоврядування є земля, майно та природні ресурси. Проте за Конституцією земля та надра віднесені до загальнонаціонального багатства. Тобто не прописано, як саме може відбуватись місцеве самоврядування у цьому контексті. Може виникнути подвійне тлумачення, що дуже небезпечно, коли мова йде про Конституцію. Треба було чіткіше записати. Наприклад, "основою місцевого самоврядування може бути земля у межах конкретної громади, окрім тих земель, що є державною власністю чи приватною". З нинішнього тексту випливає, що від волі держави залежить, чи отримає громада доступ до землі.

Які є ризики у документі, що пов'язані з питанням про особливий статус Донбасу?

- За проектом Зеленського Верховна Рада зможе визначати статус регіонів простою більшістю, не конституційною. Так парламент може будь-якому регіону дати специфічні повноваження. Тобто фактично перетворити його на автономний. У першу чергу це стосується Донбасу. Створюється ситуація, коли його особливий статус зможуть утвердити у ручному режимі. Це виглядає так, наче закладаємо бомбу уповільненої дії під унітарність країни. Створюємо основу для подальшої федералізації. Далеко не факт, що так станеться, але це - передумови. Специфічні повноваження якогось з регіонів варто утверджувати тільки конституційною більшістю.

Тому законопроект, що пропонує Зеленський виглядає сирим. Взяли частину того, що вносили попередники, додали своє. Але не змогли довести до розуму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У фракції Порошенка розкритикували децентралізацію від Зеленського

Київ позбавлять особливого статусу?

- Як столиця він повинен мати певні особливості. Але у той же час Києву потрібні усі органи місцевого самоврядування, що є в інших містах. Особливий статус Києва має стосуватись тільки виконання ним функції столиці України. Саме це і прописане у законі.

Які позитиви бачите у президентському законопроекті?

- Існуюча модель погана. Ідея її змінити правильна. Укрупнення районів та утворення замість них округів потрібне. Хоча варто було б використати слово "повіт". Воно має глибші історичні корені. Проте треба змінити механізм укрупнення. Усі населені пункти тяжіють до більш великих. Села - до містечок, містечка - до міст. Мета укрупнення полягала у тому, щоб створити нові центри притягання. Адже зараз такими є тільки головні міста в областях. Проте навіть у Київській області це проводиться не правильно. Наприклад, одним з таких центрів тяжіння хочуть зробити місто Ірпінь. Проте це не спрацює, адже воно надто близько до столиці і саме знаходиться у зоні впливу Києва. Біла Церква може стати таким центром, Бровари чи Ірпінь - ні. На жаль, такі моменти далеко не завжди враховують, коли пишуть стратегії укрупнення.

×