Виставка, приурочена до п"ятнадцятиріччя Українського дому, зайняла простір перших двох поверхів.
До п"ятнадцятиріччя перейменування музею Леніна в "Український дім" тут відкрили святкову виставку. Серед решти робіт, тут представлені картини найбільш впізнаваної української художниці Марії Приймаченко з фондів Українського дому і приватних колекцій, пише "Коммерсант".
Значна частина цих картин неодноразово виставлялася (як, наприклад, роботи з колекцій депутата Київської обласної ради, власника торгової марки "Бондарев" Костянтина Бондарьова і скульптора Олега Пінчука).
Біографія Марії Приймаченко досить непроста. Параліч ноги в дев"ятирічному віці, мати-вишивальниця, відсутність художньої освіти, перша персональна виставка в Парижі в 1936 році, слова Пабло Пікассо про геніальність українки і так далі.
У лубочній техніці Марія Приймаченко малювала прості і зрозумілі, по-дитячому наївні речі - виключно автентичні, добре замішані на орнаменталістиці і колористиці українського, особливо поліського декоративу.
Її міфічні звірі і строго симетрична рослинність десь архетіпічні, десь фольклорні, десь сюрреалістичні. Їхнє коріння тягнеться з глибин, надійно прихованих від сучасної людини під товстим-товстим шаром цивілізації.
Зміна сюжетів і дрібні технічні деталі її картин цікаві не тільки мистецтвознавцям - за ними можна відстежити загальний настрій ХХ століття. Чим більше в світі горя, тим яскравіші і легші картини Марії Приймаченко.
Якщо в ранніх роботах сильніше помітно етнічне коріння - присутній чорний контур, характерний для народного мистецтва, сюжети близькі до фольклору, - те в післявоєнних фарби стають яскравішими, а зміст - далі від реальності.
А роботи 1980-1990-х років - на виставці в Українському будинку представлені здебільшого такі - і зовсім видаються суцільним буйством кольору і авторської фантазії, повідомляє 1+1 NEWS
8 
79692
Коментарі