Twitter-війна: показали дослідження, як РФ підриває державність в Україні

У соціальній мережі Twitter нарахували близько 41 тис. користувачів, які поширюють проросійську та антиукраїнську пропаганду.

Протистоять їм 39 тис. користувачів, які поширюють проукраїнський та антиросійський контент, йдеться у дослідженні американського аналітичного центру RAND.

Аналытики вивчали російськомовний контент у соцмережах та загрозу розповсюдження пропаганди на території Естонії, Латвії, Литви, України, Молдови та Білорусі.

Мета РФ у ближньому зарубіжжі відрізняється від мети у більш віддалених країнах: у країнах Балтики та в Україні РФ використовує росіян та російськомовне населення, вбиваючи клинці між ними та урядом цих країн, НАТО та ЄС, зазначають аналітики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Цим скористався Путін" - стало відомо, чому Росії вдалася анексія Криму

Для підриву держави в Україні, країнах Балтії та інших сусідніх країнах Росія використовує фінансовану державою телевізійну мережу, різноманітні інформаційні веб-сайти та низку місцевих організацій. У більш віддалених країнах Росія намагається досягти політичного паралічу, створюючи інформаційний хаос, розбурхуючи страхи та знижуючи довіру до західних і демократичних інститутів.

"Окрім використання багатомовної телевізійної мережі, яка фінансується державою, різних новинних сайтів, що підтримують Кремль і працюють через мережу підтримуваних Росією організацій "громадянського суспільства", РФ застосовує кампанію у соцмережах: твіти з новинами, непов'язані з повідомленнями коментарі, облікові записи тролів та ботів у соцмережах, підроблені хеш-теги та кампанії у Twitter", - зазначають аналітики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремлівська пропаганда патякає про утиски російськомовних в Україні

Відсутність потужних російськомовних каналів інформації, не пов'язаних з Кремлем, обмежують можливості донести інформацію від представників країн Балтії до російськомовного населення, яке не говорить місцевими мовами.

"Ці проблеми вдалося вирішити Україні, яка заборонила російське телебачення та платформи соціальних мереж", - йдеться у звіті.

Після скасування Конституційним судом України мовного "закону Ківалова — Колесніченка" нардепи взялися за розробку нового документа для регулювання мовної політики. Соціологічні опитування свідчать, що після Майдану все більше громадян України почали ідентифікувати себе з українською мовою. Член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України 62-річний Юрій Макаров вважає, що новий закон про мову повинен бути радикальний.