Шотландські лінгвісти з Едінбурзького університету Ден Дедіу і Роберт Ладд виявили, що генетичні відмінності впливають на тип мови, на якій людина говорить. Учені розділяють мови на тональні, в яких сенс слова залежить від тону, яким воно вимовляється (приклад - китайська мова), і "нетональні", в яких висота звуку не впливає на сенс (приклад - англійська мова). В ході вивчення генетичних даних учасників експерименту Дедіу і Ладд пришли до висновку, що люди з розвиненими варіантами генів ASPM і Microcephalin мають тенденцію говорити на "нетональних" мовах.
Стародавніший ген Microcephalin зазнав останню мутацію 37 тисяч років тому, а молодшою ASPM з"явився в сучасному вигляді приблизно 5,8 тисяч років тому. Спочатку вони не знайшли ніякого статистичного зв"язку між особливостями мови і генами. Але коли віддаленість в історичному часі і географічному просторі була збільшена, став простежуватися взаємозв"язок між генами і характером мови.
Дослідники відзначили, що взаємозв"язок між типом мови і генетичними особливостями в цьому випадку не "можна пояснити історичними і географічними чинниками". Дедіу і Ладд виразили надію, що майбутні експерименти покажуть, як виявлені гени впливають на індивідуальні розумові здібності і на мовні переваги, повідомляє RND.
Коментарі