Створений Третім Рейхом - показали найстаріший військовий корабель України

9

 

Найстаріший український військовий корабель "Дунай" цьогоріч відсвяткував своє 75-річчя. Судно пришвартоване біля причалу морської охорони в райцентрі Ізмаїл Одеської області. Покрився іржею, фарба полущилася. А його каюти використовують зараз, як складські приміщення. Також на кораблі є кухня.

Про історію військового судна розповідає Думская.

СТВОРЕНИЙ ТРЕТІМ РЕЙХОМ

Перша назва корабля – "Графенау". Його створили а Австрійському Лінці в часи Третього Рейху (неофіційна назва Німеччини у 1933-1945 роках, коли країною правила Націонал-соціалістична робітнича партія на чолі з Адольфом Гітлером. Лінц - був тоді у складі Третього Рейху – Gazeta.ua). На воду вперше спустили 2 липня 1942 року. Корабель планували використовувати для проведення барж по Дунаю. Однак за кілька місяців був включений у склад Військово-Морських сил Третього Рейху. Почав нести службу у складі третьої бригади моторних тральщиків дунайської флотилії. Також судно використовували при конвоюванні вантажів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виділили гроші на добудову корабля-"невидимки" для військового флоту

8 березня 1943 року "Графенау" використовували у якості криголаму в складі інженерно-десантної групи, яка рухалася від Керчі до коси Чушка. Літом того ж року, при бомбардування корабель зазнав пошкоджень.

31 серпня 1944-го "Графенау" був затоплений німецьким екіпажем, який не побажав здаватися радянським морякам. Корабель пішов на дно на 555 км Дунаю. Радянські солдати дістали його та відремонтували. 30 жовтня він став на службу в першій бригаді радянської Дунайської флотилії. Назву корабля змінили на Т-670. Активно використовували для пошуку підводних мін на Дунаї.

 

У наступні десятиліття судно неодноразово змінювало назву та модернізувалося. У 1955 році його перейменували у посильний катер ПОК-76, а у 1957-му – у рейдовий мотобот РМБ-49. Пізніше у ПС-10. Ще за рік корабель переобладнали в штабне судно Дунайської флотилії. Він отримав назву "Десна".

 

УКРАЇНСЬКИЙ ПЕРІОД СЛУЖБИ

 

Корабель ще кілька разів міняв назву. "Дунаєм" став у 1995 році, коли був переданий Військово-морським силам України. Вже за рік судно перейшло до українських прикордонних військ – так тоді називалося це відомство. Згідно єдиної системи позначення прикордонних кораблів, "Дунай" отримав номер BG-80. А місцем його постійного базування був визначений Ізмаїл.

У кінці 2000 року була розформована Ізмаїльська окрема бригада прикордонних кораблів. "Дунай" перейшов до складу Одеської бригади морської охорони. У Чорному морі прослужив два роки. Солона вода руйнувала його корпус. В 2002 році було прийняте рішення про створення 18-го Ізмаїльського прикордонного загону морської охорони і корабель повернувся нести службу на річку Дунай.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли давньоєгипетський ритуальний човен

Ще один важливий факт: в 1970, 1972, 1975, 1980 і 1985 роках судно плавало з офіційними візитами до Румунії, Болгарії, Угорщини, Австрії, тодішньої Чехословаччини і Югославії. На його борту, як правило, були ветерани – колишні моряки радянської Дунайської флотилії часів Другої світової війни.

Свою службу "Дунай" завершив у 2011 році. А 5 років тому його планували передати для навчання курсантам Ізмаїльського військово-морського ліцею. Однак далі планів діло не пішло. І корабель був включений Кабінетом міністрів у список нерухомості, яку можна продавати на аукціонах. Однак покупця на судно не знайшлося. І "Дунай" з 2012-го стоїть біля причалу.

ЗА "ДУНАЄМ" ПРОДОВЖУЮТЬ ДОГЛЯДАТИ

 

Журналістам судно показав крайній командир корабля Олег Рябущенко (зараз він командує ізмаїльською корабельно-катерною групою Одеського загону морської охорони). Незважаючи на зовнішній, не зовсім презентабельний вигляд, у приміщеннях судна чисто, палуба вимита. Екіпаж за "Дунаєм" зараз не закріплений, але за ним продовжують мінімально доглядати.

 

Багато в конструкції судна лишилося від Третього Рейху. Наприклад – частини судна зафіксовані клепками, розповів Олег Рябущенко.

 

"Він мене ніколи не підводив. Механізми корабля старі, у нього немає холостого ходу. Якщо завівся, то пішов. Але паливо використовував економно. В радянські часи його щорічно ставили на плановий ремонт і огляд. Потім стало важко з фінансуванням. І коли я дізнався, що "Дунай" будуть списувати – радості не було. Дуже багато з ним спогадів", - згадує капітан.

 

×