Наприкінці січня в інформаційному просторі України з'явилася інформація про купівлю елітної нерухомості заступником голови фракції "Слуга народу" Павлом Халімоном. Маєток вартістю у мільйони гривень він придбав у розпал повномасштабної війни.
Угода про купівлю нерухомості на Печерських пагорбах у столиці – була оформлена у червні 2022-го, встановила Українська правда. Згідно договору, маєток із ділянкою у 10 соток вартував 10 млн 300 тис грн. У той же час на сайтах з продажу нерухомості було вказано, що подібні будинки біля Ботанічного саду вартують по 50-60 млн.
Продавцем нерухомості був архієрей Православної церкви України Олександр Драбинко, встановила УП. Він зазначив, що осіб покупців не знає. А сам маєток продав дешевше, бо потрібні були гроші. Водночас покупцем дому у закритому реєстрі зазначена українка Анастасія Котеленець. Попри це розслідувачі встановили, що реальним власником є якраз Халімон. Бо саме він постійно проживав в елітному маєтку.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальну справу проти Павла Халімона, повідомив заступник керівника САП Андрій Синюк. Розслідуватимуть можливе незаконне збагачення нардепа. Також Халімон був звільнений із посади заступника голови фракції "Слуга народу".
Кореспондентка Gazeta.ua побувала на Печерських пагорбах та знайшла маєток нардепа. Поспілкувалася з місцевими мешканцями та дізналася інформацію не тільки про Павла Халімона, а й інших можновладців, які "прописалися" в історичній місцевості Києва.
ЗВІРИНЕЦЬ
Маєток Павла Халімона розташований в історичному районі столиці під назвою Звіринець. Височіє на Печерських пагорбах, поблизу Ботанічного саду ім. Миколи Гришка. Цю місцину ще багато років тому облюбували заможні українці. Що геть не дивно, адже звідси дістатися до центру Києва можна буквально за кілька хвилин.
Історична назва району походить з часів Київської Русі, коли тут розташовувався Красний двір – одна з резиденцій князів. Останні полюбляли тут полювати на звірів, за переказами. Звідси і пішла назва місцевості, яку нині знають чи не усі кияни – Звіринець. Також у 1810 році на одному з пагорбів звели оборонну споруду – Звіринецький форт. Його частина збереглася у ботанічному саду.
Печерські пагорби розташовані над Дніпром біля дорожньої розв'язки на міст Патона. Від станції метро Дружби народів сюди йти пішки близько 25 хв. У приватний сектор заходимо провулком між автозаправкою та бабтистською церквою. "Храм миру" привертає увагу ока вишуканими білими куполами та вікнами з блакитними вітражами.
Дорога викладена бруківкою, вкрита тонким шаром льоду й снігу. Кілька хвилин йдемо звивистою вул. Мічуріна, що піднімається схилом догори. Ступати доводиться обережно, щоб не послизнутися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Повезло, що із сином Данілова у теніс гуляв. Мене взяли" – про що у гігантських чергах біля шпиталю говорять бійці ЗСУ
Статні будинки змінюються один одним. Забудови тут на різний смак – від одного до пʼяти поверхів, з цегли й дерева. Майже усі маєтки "сховалися" за високими залізними парканами, густими туями та міцними камʼяними огорожами. Над ними у різні боки дивляться по кілька камер спостереження з автоматичним наведенням на перехожих.
Маєтки переважно виконані у класичному стилі – з білими або коричневими вікнами з піддашками. Фасади прикрашає ліпнина, а балкони – вишукана залізна ковка з рослинними елементами.
У закутках вулиць подекуди можна зустріти старі покинуті одноповерхові хати з дерева. Найбільш древні такі будиночки оздоблені різьбленням та ажурними ставнями й ґанками. У цих хатах вже давно ніхто не живе, але територія навколо них настільки маленька, що її досі ніхто не викупив під забудову.
ЕЛІТНА ЗАБУДОВА
Маєток Павла Халімона розташований в кінці одного з провулків – відразу під парканом ботанічного саду, який огортає його з обох боків. За високими новобудовами розгледіти будинок спершу важко. Але триповерхова забудова з коричневими фасадами постає у повній красі, якщо трішечки піднятися бруківкою угору провулку.
Тишу розрізають звуки лопати. Будівельники зі скрежетом підбирають каміння з насипу і розкидають рівномірно на землю. Друзки розсипаються і тріскотять під гул болгарки. Це на краю схилу наймані працівники закінчують ремонт однієї з елітних забудов.
Будинок "слуги" стоїть на височині. З широкої тераси з кованими перилами на третьому поверсі відкривається вид на Дніпро й весь Київ. З невеликого балкончика ліворуч можна побачити Батьківщину-Мати й український стяг.
Фасади маєтку збудовані з коричневої цегли. Білі вставки навколо вікон контрастують з чорною ковкою у формі квіток та геометричних фігур. Камер спостереження на паркані немає.
Зеленський такого не допустить
Над дахом темного кольору з комина здіймається чорний дим, однак світло в будинку не ввімкнене, а скло на вікнах виглядає брудним. Вочевидь, господарів вдома немає. Попри це вони тут бувають. На це, зокрема, вказують плетені крісла на терасі – із подушками та пледами.
– А що ви шукаєте? – питається будівельник у замурзаній синій робі з лопатою у руках. – Ми не знаємо, чий тут будинок. Не бачили нікого. А взагалі не знаю, чи правда, що це саме депутат "Слуги народа" купив будинок. Зеленський такого не допустить.
Чоловік відходить з інструментами трохи далі вздовж недобудованого паркану. Робітники продовжують пошепки розмовляти між собою і беруться встановлювати огорожу.
Із синьої мобільної будки з віконцем виходить охоронець обʼєку. Одягнений у сірі водонепроникні штани й чорну куцу куртку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Пропаганда у Горлівці та прокляття росіянам: про що говорять у гігантському пункті незламності
– Я багато чув про те, що тут будинок народного депутата, – розповідає російською чоловік. – Але тільки чотири дні працюю на цьому місці. І ні разу його не бачив. Покажіть хоч, як він виглядає? – просить охоронець з цікавістю та розглядає фото Халімона на мобільному. – Сюди часто машини приїжджають якісь, у будинку люди живуть. Обличчя знайоме точно.
На балкон другого поверху недобудованого маєтку, з цигаркою у руках, виходить немолодий чоловік у червоній кепці. У руках тримає чашку з чимось гарячим. Крізь прочинені двері видно білі високі стелі з каркасами. Зовні незнайомець схожий більше на ремонтника, ніж на мешканця – його одяг затерся від робіт, а кепка припала пилом. Чоловік докурює цигарку, вдихає чистого повітря й швидко заходить всередину.
– Ну якщо людина була до цього у бізнесі, то може собі дозволити й будинок купити. Я не знаю цю територію взагалі, але подвірʼя у нього невелике. Може, соток 13, – каже охоронець та повертається на пост.
ЛИТВИН І КИРИЛО ГУНДЯЄВ
На розі сусідньої вул. Пирятинської у стару поштову скриньку з облізлою сірою фарбою заглядає літня жінка низького зросту. Шукає квитанції на сплату комунальних послуг.
Киянка мешкає у будинку неподалік, імені називати не хоче. Оселилася на Печерських пагорбах ще у 1970-х роках – після одруження, пояснює. До того тут у старому будинку проживали батьки її чоловіка.
– Уже вдовою стала, – розповідає літня пані, не відволікаючись від порсання у платіжках. – Це був чоловіка будинок. Вийшла заміж до киянина і переїхала сюди. Живу давно, але майже не бачу сусідів зараз. Раньше вони були, бо стояли маленькі будинки. А зараз серед нових навіть і моєї криші (даху хати. – Gazeta.ua) не видно.
Незнайомка поправляє бордову шапку на лобі та заглядає за сірий паркан навпроти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Почали стріляти. Один впав на коліно – "паф, паф!" – як у Харкові митці творять шедеври і ганяють ворожі ДРГ
– Перевіряю, де мої платіжки, – показує стос папірців і знову починає розповідати про теперішніх сусідів. – Як їх тут можна бачить, коли вони їздять у застікльонних, затемненних машинах. Хто там їде? Я їх не знаю особисто… Тут бува в сопровождєнії їдуть такими кортежами, що там не розбереш, хто у машинах сидить!
Маленькі будинки тут позникали кілька десятків років тому, коли у звичайних киян нерухомість почали викуповувати заможні люди та можновладці. Стали будувати великі та сучасні маєтки.
– Подивіться, які будинки настроїли! То, кажуть, Литвина був (Володимир Литвин, голова Верховної Ради у 2002-2006-х роках. – Gazeta.ua) – показує жінка на багатоповерховий будинок, схожий радше на пʼятизірковий готель, із балконами за зеленуватим склом. – Такий часний дом на одну людину. Брущатку собі тоже проклали, тут же її не було.
Виганяли людей, насильно виселяли, палили хати
Киянці пропонували продати будинок, однак вона не погодилась. Деяким мешканцям навіть погрожували й хотіли насильно відібрати їхні ділянки, запевняє.
– Тут приходили з такими наєздами! Десь до десяти років тому. Таке робили! Виганяли людей, насильно виселяли, палили хати. Декілька тільки хозяєвов осталось, які не захотіли продавать, – веде далі. – Усіх старих знаю тут, а нових – абсолютно ні. Але по телевізору бачила, що будинок, де раніше церковник був – купив хтось із депутатів… Взагалі тут колись всі участки хотів закупить одеський олігарх. Він перед війною тут тримав будинок. Але вони зараз всі виїхали.
Колись тут мешкав і олігарх Сергій Курченко, згадує старожилка. Після перемоги Революції гідності – він утік в Росію, де зараз і переховується від українського слідства.
– Для Кирила (патріарх Російської православної церкви. – Gazeta.ua) тут теж будинок строїли, – продовжує жінка. – Не знаю, чи він бував тут до 2014 року, не бачила. Але після того ні разу не приїжджав.
Не бачила тут жінка і попереднього власника будинку Халімона – архієрея ПЦУ Олександра Драбинка.
– Ніхто ж ні з ким не спілкується… Машиною галопом проїхали у двір, за забором заховались – і все. Але загалом нам тут добре живеться, – підкреслює киянка.
ДОРОГА КОМУНАЛКА
До стрімкої забудови приватними дороговартісними будинками на пагорбі був "райський куточок" – вид на Дніпро, усюди буяла зелень та квіт бузок. Зараз це місце вже не таке, як раніше, каже жінка.
– Я живу зараз на пенсію. Комуналка велика у нас. Тільки за опалення газом взимку 3600 плачу, – продовжує старожилка. – Спустимось трошки нижче, гляну, чи коти мої не повискакували.
Жінка сходить зі схилу і заглядає вглиб вулиці. Хвіртку залишила відкритою і боюся, що домашні тварини втечуть, пояснює.
– Але ми зробили в цьому році і газовий і електрокотьол, – повертається до розмови жінка. – Але "електро" ми місяць попалили, то дуже дорого. Ще більше виходить – в районі чотирьох тисяч.
Дороги у цьому секторі прибирають приватні компанії, з якими договори укладають власники маєтків. Зі старожилів за обслуговування гроші не беруть. Про те, що поряд живе народний депутат, жінка здогадувалася. Біля маєтку Павла Халімона рідко бачить мешканців, однак поряд постійно стоїть автівка з номерами "7777".
– Ну якщо купили – то їхнє право. Але ж за які гроші вони купують те все, вони повинні відзвітовувати. Органи влади, Верховна Рада, Зеленський мають рішення якісь приймати, контролювати такі випадки, – каже наостанок жінка і поспішає у двір.
Додому повертаються місцеві на дорогих іномарках. Їх відрізняють елітні куплені номера і тоновані вікна. Вулиці пусті, а крім персоналу біля елітних будинків ніхто не ходить.
7 
79692
Коментарі