За яких умов можуть арештувати майно ухилянтів - у Мін'юсті пояснили

Якщо ухилянти не сплачуватимуть штрафи від ТЦК, щодо них можуть відкривати виконавчі провадження.

Після цього розпочнеться примусове стягнення з рахунків. Про це йдеться у відповіді Міністерства юстиції на запит "Судово-юридичної газети".

До кінця 2024 року Уряд планує направити військовозобов'язаним 900 тисяч повісток. При цьому змінами до правил поштового зв'язку Кабмін визначив, що на те, щоб забрати повістку з пошти буде надано три дні, якщо вона не вручена особисто.

Після повернення повістки неврученою і проставлення відповідної відмітки поштою ТЦК зможе почати процедуру накладення штрафу. Такі штрафи будуть фактично "заочними". А постанова ТЦК стане виконавчим документом.

Тому у разі, якщо добровільно штраф від 17 тисяч грн до 25,5 тисяч грн сплачений не буде, на ухилянтів можуть відкрити виконавчі провадження та почати стягнення з рахунків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сплатити штраф за неявку до ТЦК можна буде добровільно та зі "знижкою" - у Раді зареєстрували законопроєкт

"Судово-юридична газета" звернулася до Уряду із запитом стосовно того, скільки таких виконавчих проваджень вже розпочато і скільки стягнуто коштів до бюджету.

У Мін'юсті зазначили, що, відповідно до статті 308 Кодексу про адміністративні правопорушення, "у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом".

Відповідно до КУпАП штраф має бути сплачено не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу. А в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати боржником штрафу державним виконавцем вживаються заходи примусового виконання рішень шляхом стягнення на кошти та майно боржника.

При цьому законодавством визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби).

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Законом також передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

×