Чому Черчилль цілував камінь в Ірландії – 10 місць для поцілунків

10

Поцілунки –обов'язкова частина традицій різних народів, і кожна культура вигадує свою унікальну "родзинку". Яку пам'ятку варто поцілувати, щоб отримати вдачу, щастя чи багатство?

Лавка поцілунків Сіракузького університету

 

Традиція, що дала кам'яній лаві назву, виникла у 50-х роках минулого століття. Її встановили випускники 1912 року Сіракузького університету (розташований в місті Сірак'юс, штат Нью-Йорк, США) на пам'ять про себе. Чоловіки і жінки, яким набридла самотність, мають поцілувати когось на лаві. А з 1970-го року з'явилось повір'я, щоб вийти заміж, жінці треба було поцілувати чоловіка, який сяде поруч. Сьогодні легенда та сама: поцілуй кого-небудь і знайдеш своє щастя.

Камінь красномовства

 

Якщо поцілувати цей камінь, він наділить людину даром красномовства. Знаходиться в замку Бларні в Ірландії, побудований 1446 року. В одну із стін на вершині замку вмурували камінь, який ніби є частиною Скунського каменю - священної реліквії Шотландії, на якій коронувались шотландські і англійські монархи.

Раніше, щоб поцілувати камінь, людям доводилося ризикувати життям. Людину опускали вниз головою за стіну вежі, тримаючи за ноги. Зараз власники замку зробили поручні, за які можна триматися руками, і залізну арматуру, щоб не впасти вниз.

Уінстон Черчилль (колишній прем'єр-міністр Великої Британії) був чудовим оратором. Кажуть, він приїжджав у 1912 році перевірити здібності каменю.

Американський сайт мандрівок Tripadvisor 2009 року назвав камінь красномовства найнегігієнічнішою пам'яткою в світі.

Faire la bise або вітальний поцілунок

 

У Франції вітальний поцілунок є щоденним невід'ємним ритуалом кожного француза. Жодна зустріч не обходиться без поцілунків. Французи вітають одне одного в кафе, під час випадкової зустрічі на вулиці, в транспорті, магазині. Робочий день французи починають з обходу колег з привітальним поцілунком, втекти не вдасться - вас знайдуть пізніше і все одно поцілують. При першій зустрічі можна обмежитися рукостисканням. Але якщо знайомство відбувається в колі друзів або родичів, вже при першій зустрічі до вас потягнуться за традиційним поцілунком в щоку.

Традиція Faire la bise з'явилась в часи Великої французької революції у 1789 році і навіть була прописана в конституції. Кожний громадянин Франції мав право вітати своїх співгромадян поцілунком незалежно від статі. Відмова від привітального поцілунку могла стати причиною заключення під варту.

Нещодавно мер невеликого французького міста Морретт Од Пікар-Вольф запропонувала відмовитися від традиційного привітання у вигляді дворазового поцілунку. Мер зізналася, що протягом багатьох місяців спеціально спізнювалася на наради в окрузі, щоб не цілуватися із 73 колегами (за кількістю міст округу).

Поцілунки цеглин

 

Після кожної гонки NASCAR (National Association of Stock Car Auto Racing- підприємство, що займається автомобільними гонками) та Indy 500 (щорічні автомобільні гонки на трасі Індіанаполіс Мотор Спідвей у американському поселенні Спідвей передмісті Індіанаполісу штат Індіана) гонщики цілують цеглини. 1996 року водій Дейл Джаретт разом з керівником команди Тодом Парроттом вирішили, що їм потрібна традиція (переможці Indy 500 завжди традиційно п'ють молоко після перемог). Врешті решт вони вирішили цілувати рядок цеглин біля фінішу траси. Тепер це найзнаменитіша традиція в спорті.

Поцілунок персня Папи Римського

 

Цілуючи перстень Папи Римського, віруючі визнають той факт, що Папа є представником Ісуса Христа на Землі. Крім того, католики також цілують кільця представників меншого духовенства - кардиналів і єпископів.

Кільце Папи Римського відоме як "Перстень рибалки" використовувалось з середини ХІІ сторіччя. Папський перстень покликаний нагадувати про те, що папа є спадкоємцем апостола Петра, який за родом занять був рибалкою. На персні зображений Петро який закидає невід з човна. Символіка перегукується зі словами Христа про те, що його учні стануть ловцями людських душ. З часів середньовіччя зберігається традиція, за якою кожен відвідувач Папи має прикластися губами до кільця на знак покори та поваги. Однак останнім часом деякі католики відмовляються цілувати кільце, бо вважають це утиском особистості.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Емігрантка назвала типові ознаки українців в Мексиці

Kissing Post ("Місце для поцілунків")

 

На острові Елліс (розташований у східній частині США y Верхній Затоці Нью-Йорку) з 1892 по 1954 роки знаходився найкрупніший пункт приймання іммігрантів в США. Його прозвали "The Kissing Post", оскільки це було перше місце, де нові іммігранти зустрічалися зі своїми сім'ями. Доки новоприбулі очікували перевірки документів, родичі очікували їх за стіною. Після перевірки документів їм дозволяли зустрітися в окремому залі - без поцілунків, сліз, обіймів не обходилося. Насамкінець цей митний пост став символом свободи і возз'єднання.

Весільні традиції

 

У різних народів світу є свої традиції поцілунків наречених на їх весілля. В Швеції, скажімо, якщо наречений відлучився з бенкетного залу, будь-хто із запрошених гостей-чоловіків може підійти до нареченої і поцілувати її. Так само цілуватимуть нареченого запрошені жінки. Відмова від поцілунку вважається непристойною. В Камбоджі наречений лише торкається носом щоки нареченої, в Індонезії молодята цілуються за фіранкою, щоб ніхто не бачив.

"Повний місяць у дворику"

 

Найстаріша традиція поцілунків Стенфордського університету Full Moon on the Quad ("Повний місяць у дворику") бере початок у ХІХ сторіччі, коли хлопці-студенти старших курсів цілували дівчат-першокурсниць та дарували троянди. Колись це було невинне і цнотливе заняття, але сьогодні більш схоже на п'яний дебош, коли студенти намагаються перецілувати якомога більше людей.

Поцілунки островів Тробріан

 

Жителі островів Тробріан, що розташований біля східного узбережжя Нової Гвінеї, доволі дивно цілуються – спочатку пара треться носами, потім починає кусати одне одному нижні губи, згодом відкушують вії одне в одного. Короткі вії або їх відсутність означає, що чоловік чи жінка "зайняті".

Фестиваль Омед-Омедан на Балі

 

Протягом століття селище Сесетан на острові Балі зустрічає закінчення Дня тиші гучним вуличним гулянням Омед-Омедан. Головна особливість свята – "полювання за поцілунками", для чого молодь збирається в команди, дівчата проти хлопців. Під час своєрідної гри хлопці настирливо намагаються поцілувати дівчат, які скромно, але завзято пручаються. Мешканці селища постійно остуджують пари та вболівальників, які їх підбадьорують, за допомогою відер з крижаною водою. Вважається, що участь в Омед-Омедан забезпечить здоров'ям і вдачею на цілий рік.

×