Переселенці з Криму скаржаться на дискримінацію на материковій Україні

Кримчани-переселенці зазнають дискримінації на материковій Україні.

Про це розповідає Ольга Скрипник, адвокаційний експерт проекту "Забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

"Найбільша проблема - визнання кримчан нерезидентами. Вони є юрособами, чиє місцезнаходження в Криму. Там закрили банківські рахунки. А за законодавством, місцезнаходження - це адреса, вказана в реєстраційних документах. Банківські картки, видані в Криму, не можуть більше використовуватися на материковій частині України. Тепер кримчани не зможуть отримувати грошові перекази. Рахунки кримчанам відкривати можна, але фактично це буде інша процедура обслуговування", - каже Ольга Скрипник.

"Щоб отримати довідку, як внутрішньо переміщена особа, треба звернутися до управління соціального захисту за районом свого фактичного проживання. З собою взяти паспорт, свідоцтво про народження для дитини. Зараз складності часто пов'язані з великими чергами. Ця довідка, це, по-перше, облік ВПО, це дає можливість державі знати, скільки насправді переселенців. Для самої людини це хоч якийсь документ, що підтверджує її особливе положення, вимушене переселення, дає можливість отримувати соціальний захист. Вона потрібна для отримання щомісячної адресної допомоги у розмірі 442 або 884 гривень на особу щомісяця для оплати житлово-комунальних послуг.

Щоб отримати ці кошти, потрібно не тільки отримати довідку переселенця, але і відкрити соціальну карту в банку, на яку і будуть нараховуватися кошти. Це значить, що треба відкрити для цього окремий банківських рахунок. Однак багато кримчан, коли звернулися до банків по цьому питанню, почули відмови. Бо вони є нерезидентами. Тобто, знов повертаємося до першої проблеми",- додає Ольга Скрипник.

Крім того, кримчани мають проблеми із перетином адміністративного кордону, каже експерт:

"Останнім часом, нібито в цілях безпеки, громадян України з кримською пропискою пропускають на півострів, але при виїзді проводять коротку співбесіду. Якщо людина працевлаштована, вона повинна перед в'їздом взяти довідку з місця роботи і надати її на зворотньому шляху. Якщо безробітна – надати інший документ, що підтверджує мету її виїзду. Наприклад, копії паспортів родичів із пропискою на материковій частині, або лист-запрошення. Іноді розвертають дітей-громадян України, старших 14 років, бо у них немає паспорта. За законодавством РФ, у цьому віці особа вже повинна мати цей документ", - розказує Ольга Скрипник.