понеділок, 03 березня 2014 16:39

"На Грушевського було відчуття нереальності, ніби дивишся якийсь бойовик" - Готфрід
6

Фото: Тарас ПОДОЛЯН

Наприкінці січня мережу облетіло відео з бронзовим призером Олімпіади в Атланті та підполковником міліції 39-річним Денисом Готфрідом. Відомий важкоатлет, який завершив спортивну кар´єру 2003-го року, стояв у першому ряду Внутрішніх військ на Грушевського.

"Я бажаю українському народу об'єднання і політичної стабільності", - сказав тоді Готфрід.

"У Внутрішніх військах я треную спортивну команду, - каже Готфрід Gazeta.ua. - Мій основний функціональний обов´язок — це підготовка спортсменів та їх селекція. У нас культивуються всі види спорту — боротьбу, біатлон, бокс, штангу, легку атлетику і плавання. За 20 років своєї служби (спортом я займався паралельно) і за заслуги перед Батьківщиною мої звання росли і я дослужився до головного тренера спортивної команди".

Як ви, тренер, опинилися на барикадах?

"Був сформований загін із офіцерів, щоб дати можливість відпочити втомленим солдатам. Нашим основним завданням було охороняти Верховну Раду та Кабінет міністрів України. Щоб вирішити політичну кризу адмінбудівлі мали працювати, а депутати приймати рішення.

Зброї нам не видавали. У нас було тільки захисне обмундирування — бронжилети і щити. Все було спокійно і жодних наказів про наступ чи силовий розгін демонстрантів нам не давали.

В останній день був наказ озброїти нас, але Внутрішнім військам не встигли видати зброю. Мої руки не у крові. Хоча мені багато людей телефонує і звинувачує у цьому. Я розумію, що це емоції, але це дуже неприємно.

Всі хочуть нас розділити — є народ, а є міліція. Якщо ти у формі, то значить ти за Януковича. Я давав присягу народу. Я служу закону. Якщо б нам давали злочинні накази, то я б їх не виконував. Але не вийти на службу я також не маю права. Я ж під присягою. Ми маємо охороняти атомні електростанції, адмінбудівлі, служити людям".

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 

Номер телефону не змінили?

"Ні, він у мене вже 15 років. Що кажуть? Все залежить від інтелігентності та емоційності людини".

Як друзі відреагували?

"Всі хто мене знає, ніхто від мене не відвернувся. До речі, багато моїх друзів стоять на Майдані. Ми нормально спілкуємося. Вони добре знають, що я за людина. Масового психозу на наступило".

Ходили на Майдан?

"Так, коли він був ще мирним. Потім не було часу".

А після 20 лютого?

"Один раз. Дивився звідки стріляли. Бачив на Майдані велике горе та сльози. Це найстрашніше. Економіку ми піднімемо, а людей вже не повернеш. Влада міняється, а ця втрата вже безповоротна. Щоб ця жертва не була марною нам потрібно гідно жити. Для початку не давати і не брати хабарі".

Що найбільше вразило за час Майдану?

"Смерть людей. Як міліціонерів так і мітингувальників. Це трагедія національного масштабу. Загинули протестувальники, яких я знав особисто. Думаю, зараз Європа боїться нас приймати до себе. Нам потрібно почати поважати один одного".

Хто стріляв у людей?

"Важко сказати. Це могли бути якісь відморозки чи радикальні сили, які стріляли у своїх, щоб розбурхати народ. Або спецслужби інших країн, яким вигідна ескалація конфлікту.

Я не вірю, що стріляли люди, які носять погони. Якщо їх вину доведуть, то потрібно покарати. Це злочинці. Так само як і ті хто віддавав накази. Не можу зрозуміти, як можна стріляти у беззбройних людей.

У нас також стріляли. Загинуло 16 силовиків. Більшість від вогнепальних поранень. Можливо загиблих є більше. Не зрозуміло, хто їх вбив. Може це були ті ж самі снайпери, які стріляли у мітингувальників".

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 

Яке ваше ставлення до минулої влади?

"Я не за Януковича. Я за нього не голосував. 2004-го я ходив на Майдан. Рік тому у мене ще була можливість працювати головним тренером жіночої збірної України. Я два роки цим займався. Влада вчинила зі мною не дуже добре.

За 2012-й рік ми здобули 38 медалей, у тому числі "бронзу" Юлії Калини на Олімпіаді у Лондоні. Це абсолютний максимум за всю історію жіночої важкої атлетики України. Ми підтягнули молодь і я вже мріяв про 60 медалей за рік на офіційних чемпіонатах світу та Європи. На Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро я розраховував на чотири нагороди. Мене зняли з посади і облили брудом. Комусь це було потрібно. Можливо хтось заплатив за цю посаду.

Коли я прийшов у збірну, то нормою було заплатити за місце у команді, щоб поїхати на якісь престижні змагання. На зборах працювало 10 людей, а гроші виділяли на 20-х. Я боровся з цими речами.

Після мого відходу моя команда повністю розвалилася. Дві дівчинки поїхали в Азербайджан. Тут вони не бачили для себе перспектив. Чотири спортсменки завершили кар´єру. Ще чотирьох спіймали на допінг-контролі. Мене звинуватили, що я до цього причетний, хоча вже два місяці, як командою керували інші люди. Працювати мені не дали.

Тому ідеї Євромайдану мені близькі, але не йти на службу я не мав права. Я не розкаююсь, що я там був. Я нікого не бив. Якщо завтра мені скажуть знову йти і охороняти державні об´єкти, то я піду".

У людей під присягою подвійна відповідальність. Якщо буде доведена вина чи перевищення повноважень, то покарання має бути більш жорсткішим, ніж для звичайних людей, які переступили закон".

Коли ви почали нести службу на Майдані?

"Точної дати не пам´ятаю, але було дуже холодно. У солдат-строковиків були серйозні обмороження. Вони спали по кілька годин і знову йшли на службу. Тому зібрали нас, щоб ми могли їх підмінити.

"Беркут" навіть назвав наш загін "зірковим десантом". У нас у всіх на погонах зірки. Зазвичай в одному загоні один майор, 2-3 лейтенанти, решту рядові. А в нас стояли полковники і підполковники.

Повторюсь, зброї у нас не було. Наш загін людей не бив. Навіть якби нам дали такий наказ, то ніхто б його не виконував. У нас всі розсудливі люди. Міліція — це частина народу, тільки під присягою".

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 

Які були побутові умови?

"Думаю, годували нас гірше, ніж людей на Майдані".

Як рятувалися від холоду?

"Палили багаття, тепло одягалися, але все одно мерзли. Кинути стрій чи піти без наказу ніхто не міг. Стояли по 3-4 години з перервами. За день виходило сім годин".

Про що думали у той момент?

"Якщо чесно, то було відчуття нереальності. Це рідний Київ, рідний стадіон "Динамо", Грушевського, адмінбудівлі і тут ніби дивишся якийсь бойовик чи фантастику. Не може бути, що все це відбувається у нас.

Коли почали кидати коктейлі Молотова на Грушевського я не був на службі. Наш загін тоді не виїжджав. Хоча одного дня нам також дісталося, але ми не відповідали".

Важче було фізично чи морально?

"Фізично ми добре підготовлені. Було важко дивитися на молодих 18-19-річних солдат, які ні фізично, ні психологічно не були готові до цього".

Які люди стояли по той бік барикад?

"Складно сказати. Я не маю права висловлювати свою точку зору. У мене для цього замало інформації. Я виконую свою роботу — треную людей, які піднімають прапор України, захищаю батьківщину своїх тілом.

Потрібно вже розходитися і працювати. Економіка країни відкотилася на 10 років назад. Ми на межі дефолту. Скоро долар може і 20 гривень коштувати, а просто друкувати гривню — це ж не вихід.

Треба, щоб опозиція якомога швидше прийшла до влади, призначила своїх людей і взяла на себе відповідальність. Потрібно наводити порядок. Ми вже стаємо схожими на якусь бананову республіку, починаємо боятися один одного. Зброя дуже виросла в ціні. Якщо ти маєш пістолет, то можеш вирішувати будь-які питання. Це не правильно і це не шлях цивілізованої країни".

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 

Активісти постійно проводили різні акції. Як ви на них реагували?

"Коли тебе виставляють ворогом, то ти як мінімум відчуваєш себе не у своїй тарілці. Можна далеко зайти, якщо кинути свій пост і піти.

Ми нормально сприймали людей, які до нас підходили. Слухали їх. Все одно не було куди подітись. Нам багато говорити не дозволяли".

Новим міністром молоді і спорту став лідер Автомайдану Дмитро Булатов. Як оціните його призначення?

"Хочу з ним познайомитися і донести до нього, що мало бути професіоналом. Потрібно бути жорстким керівником і створити нову команду. Якщо залишить стару, то вона його з´їсть.

Міністерство спорту України повністю прогнило у корупції. У багатьох країнах є Олімпійський комітет зі спонсорами та федерації, але немає міністерства спорту, яке розподіляє фінанси. У нас ніхто не питає про результат. Головне, щоб з паперами все було у порядку. Мабуть, це не важко, коли рука набита.

Найголовніше — це прибрати корупцію. Напевне, люди вийшли на Майдан не стільки за євроінтеграцію, як проти корупції, в якій загрузла вся країна. В Європі корупції менше, тому ми хочемо туди".

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 

Що буде із заявкою України на зимову Олімпіаду-2022?

"Ми не потягнемо такі змагання. Поки навіть мріяти про таке не треба. Це все ілюзії".

Лижниця Богдана Мацьоцька відмовилась виступати на Олімпіада в Сочі.

"Я б ніколи такого не зробив і нікому б не радив. Країна перебуває у дуже важкому економічному становищі. Людям виділяли гроші для підготовки. Нація чекає медалей і спортивних подвигів, щоб це якось надихнуло людей".

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков розформував "Беркут". Це правильне рішення?

"За великим рахунком 80-90 % особового складу ввійдуть у новий підрозділ. Буде інша назва.

Це рішення керівництва країни. Якщо вони вирішили, що якийсь спецпідрозділ дискретивував себе у ЗМІ, то можливо вони праві. Мені складно сказати. Головне — це не зміна вивіски, а щоб люди не страждали, у тому числі силовики. Я вірю, що більшість бійців "Беркута" - це чесні люди. І вони мають працювати".

Яким Янукович ввійде в історію України?

"Нащадки розсудять".

Бачили Межигір´я?

"Дуже дорого, але несмак. Навіть по фотографіях видно, що там не затишно".

Автор: Тарас ПОДОЛЯН
 

5 лютого у вас було день народження. Як святкували?

"Я був на тренуванні. У мене є двоє спортсменів, з якими я працюю. Я не п´ю. Мені не цікавий розгульний спосіб життя.

Коли мене знімали з головного тренера, то мої підопічні зібралися і пішли до Табачника та Сафіулліна. Дівчата влаштували міні-майдан у приймальні. У мене залишився листок-звернення з їхніми підписами. Для мене це найвища нагорода.

Я вклав у збірну більше 30 тисяч доларів за два роки. Більшість дівчат, які займаються важкою атлетикою, з бідних чи багатодітних сімей, сироти. Щоб показувати результати потрібно вкладати у себе гроші, якісно харчуватися. Я їм допомагав з власної кишені".

За якого кандидата будете голосувати на виборах президента?

"Точно не буду це робити за принципом російськомовний чи україномовний. Проголосую за людину, яка хоче, щоб ми були єдиною нацією і жили добре. У кандидата має бути команда професіоналів".

Довідка:

Денис Готфрід народився 5 лютого 1975 року. 1996 року виграв бронзову медаль на Олімпіаді в Атланті. Двічі перемагав на чемпіонатах світу та Європи. Спортивну кар´єру завершив 2003 року.

Має 20 років стажу у Внутрішніх військах.

Товаришує з львів´янином. "Він говорить зі мною російською мовою, а я з ним українською. І так завжди. Правда, моя українська на рівні Азарова. Але друг розуміє, що я стараюся заради нього. Чому ми це робимо? Мабуть, тому що поважаємо один одного", - пояснює Готфрід.

Зараз ви читаєте новину «"На Грушевського було відчуття нереальності, ніби дивишся якийсь бойовик" - Готфрід». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі