Такої колекції золотих виробів скіфського часу, зібраних на одній виставці, Україна ще не бачила.
24 серпня, в день Незалежності, в недобудованому поки музеї "Мистецький Арсенал" на вулиці Мазепи в Києві відкриється виставка під назвою "З глибин", в рамках якої, разом з унікальними експонатами державних музеїв, буде представлена і колекція "Родовід", що складається з 21 предмету. Всі вони в різний час знайдені в курганних похованнях скіфського часу ( V-Iст. до н. е.) на території України і дожили до наших днів, пройшовши через безліч рук, - від розкрадачів гробниць до приватних колекціонерів.
Всі ці речі зараз складають колекцію приватного музею "Родовід", зареєстровані в Міністерстві культури і мають інвентарні номери. Жоден з цих предметів не можна ні продати, ні вивезти з України (окрім випадків, якщо вони відправляються на виставку). Золото колекції "Родовід" ніколи раніше не експонувалося - його перший вихід відбудеться в одній з секцій "Арсеналу". Всі коштовності, що нині зберігаються у фондах одного з банків, будуть поміщені в п"ять спеціальних виставкових конструкцій з підсвічуванням. На стіні буде панно з картою Великої Скіфії з Дніпром у вигляді Дракона. Так зображали річку скіфи, культура яких зробила величезний вплив на величезні простори від Греції ка Китаю.
Колекція "Родовід" за кількістю і якістю предметів може змагатися з скіфською колекцією Ермітажу і доповнить відому колекцію Музею історичних коштовностей України, де зберігається знаменита на весь світ пектораль, знайдена 1971 року, і може стати новим обличчям української історії. Правда, її ще належить вивчити вченим, щоб точніше визначити час і приналежність виробів. Перлиною колекції "Родовід" є так звана плоска пектораль - нагрудна прикраса скіфського царя, яка всього на 24 грами легша за знамениту пектораль Мозолевського, знайдену 1971 року в кургані Товста Могила під Орджонікідзе Миколаївської області. На думку фахівців, ця пектораль може бути з кургану Куль-Оба поблизу Керчі. Історики вважають, що вона могла бути вкрадена у археологічної експедиції французького вченого Поля Дюбрюкса під час нападу грабіжників 1830 року. Про можливу спорідненість, на думку фахівців, говорить близькість зображень скіфів на пекторалі до зображень на знаменитій чаші з кургану Куль-Оба, що зберігається в Ермітажі. В цілому ж плоска пектораль потребує подальшого вивчення, оскільки золоті вироби із зображеннями, виконаними на пластинах, - велика рідкість серед знахідок того часу.
Скіфи і споріднені ним народи, за даними української історичної науки, володіли більшість українських земель близько 1500 років, починаючи з I тисячоліття до н.е. Влада скіфських царів до IV століття до н.е. розповсюджувалася на землі від Північного причорномор"я і Придунав"я до прикаспійських степів. Деякі вчені сучасності вважають, що союзи скіфських племен контролювали весь Великий євразійський степ, який тягнеться від України до Далекого Сходу.
Скіфи, або, як вони самі себе іменували, сколоти, залишили в українській мові слова "шаровари" (так скіфи називали свої брюки), "собака" і "Дніпро". Одні історики вважають їх іраномовним народом, що прийшов з Азії, інші - власне корінним населенням причорноморських степів. Скіфи вперше в історії людства освоїли верхову їзду наскільки, що вона дозволила їм створити кінне військо. Скіфи створили караванну торгівлю, яка ще до Різдва Христова зв"язала Грецію, Китай і Індію численними шляхами. Торгівля дозволила вождям зосередити в своїх руках незчисленні багатства, на які нерідко робили замах сусідні імперії, - греки, римляни, перси і китайці. Причому, як пише американський історик Деб Беннетт в своїй монографії "Завойовники. Нове кінне братерство", імперські історики в своїх записах оголошували, що на них напали кочівники, хоча агресорами були самі.
Істину в питанні, хто нападав, а хто захищався, навряд чи вдасться встановити - скіфи не мали писемності. До нас дійшли тільки фрагменти міфології і релігійних уявлень, а також кургани - особливі насипні поховання, яких тільки на українській землі десятки тисяч, з яких близько 80 археологи виділяють як царські. В основному вони розташовані в Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській і Херсонській областях, місцевості Гери, куди всі скіфські пологи везли ховати царів. Частина - в Криму, в околицях Керчі. Найвідоміші - кургани Чертомлик, Солоха, Александропольський і Мельгуновський кургани, знахідки з яких зберігаються в Ермітажі, і Товста Могила, де знайдена знаменита пектораль. Вони відрізняються своєю висотою (до 18 метрів) і діаметром (до 120 м).
"Життя скіфського царя було нескінченним спектаклем, в якому традиція примушувала його грати роль божества. Таким же спектаклем були його смерть і похорони. Смерть царя прирівнювалася до загибелі Всесвіту", - писав знаменитий український історик і археолог Борис Мозолевський. Скіфи влаштовували поховання з тим розрахунком, щоб померлий не знав ні в чому недостатку. Курган - це не просто горб, а складна споруда, в якій відображені уявлення скіфів про три світи, - підземний, земний і небесний. Сам насип - це земний світ, а кам"яна баба на вершині - символ вічності. Усипальня з безліччю дарів і трупами жертовних тварин, а іноді і людей, що побажали піти зі світу разом з царем, - потойбічний світ. Деякі кургани зберігали до 20 кг золотих виробів, в основному це бляшки у вигляді тварин, нашиті на царський одяг.
Виставка скіфського золота спірного походження може викликати неприйняття на науковому світі. На думку археологів, в колекції можуть опинитися підробки, а історія знахідок - невідома. Проте в музеї "Родовід" стверджують, що вже вилучили всі ці речі з незаконного обороту. "Тепер це зареєстрована держколекція, що знаходиться в приватних руках. Кожен експонат на обліку в Мінкультурі", - розповіли в музеї.
"Колекціонери часто говорять, що артефакти здобуті з курганів дуже давно і отримані від перекупників, але я знаю, що пектораль можна знайти і в наші дні, коли чорна археологія розцвіла як ніколи", - говорить академік НАНУ Петро Толочко, директор Інституту археології. На його думку, цінності "Родовіда" можуть претендувати на те, щоб увійти до золотої колекції української спадщини, якщо пройдуть відповідну археологічну експертизу. У музеї не заперечують: "Ми запрошуємо учених досліджувати предмети колекції, проводити будь-які експертизи - нам цікава справжня історія коштовностей". У музеї прогнозують, що найближчими роками кількість відомих скарбів України збільшиться за рахунок легалізації приватних колекцій: "Всі витягнуть з підвалів те, що ховали довгі роки".
За матеріалом Сегодня
3 
79692
Коментарі
2