У понеділок, 11 березня, у християн східного обряду починається Масляний тиждень. Після нього – Великий піст.
Впродовж тижня здавна прийнято пекти млинці та пригощати ними гостей. Масляний тиждень особливий тим, що кожен його день має своє "призначення" й свої традиції святкування, пише Gazeta.ua.
Так, понеділок ще називають "зустріччю". Зазвичай цього дня заготовляють продукти та печуть млинці. Виготовляють також опудало із соломи. Його ставили у центрі міста чи села, а наприкінці Масляного тижня спалювали.
Вівторок – день "загравання". За традицією юнаки та дівчата обирали собі пару.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Православний календар на лютий: що відзначатимемо в останній місяць зими
Середа — "ласунка". Була традиція, щоб зять йшов до тещі їсти млинці.
Четвер – "розгуляй" або "широкий четвер". Цього дня був звичай розпочинати масові гуляння на Масляну. Тому потрібно було завершити всі домашні справи.
П'ятниця – "тещині вечірки". Цього дня теща йшла в гості до зятя, щоб покуштувати млинці.
У суботу влаштовували "золовчині посиденьки". До невістки на млинці приходили родичі чоловіка. Невістку потрібно намагалися задобрити подарунком.
Неділю називають "прощена". За традицією прийнято вибачатися і прощати.
Завершується Масляний тиждень гучними гуляннями, кульмінацією яких має бути спалення опудала зими.
На Масляну прийнято проводжати зиму й зустрічати весну. Саме тому святкування супроводжуються вогнем. У язичницькі часи період Масляної знаменував вшанування бога сонця, який пробуджує природу. В якості жертви для нього підносили хліб у вигляді сонця – млинець.
Після прийняття християнства свято набуло нових значень. Християнська традиція проповідує примирення з ближніми перед Великим постом.
4 
79692
Коментарі