Кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри германської і фінно-угорської філології Олександр Рудківський вважає, в період змін в країні варто звернути увагу й на переформатування системи освіти.
Олександре Петровичу, що перш за все варто змінити в системі освіти України? Зокрема, ви стверджуєте, що кредитно-модульна система оцінювання себе не виправдала. Чому?
- Система освіти України й справді потребує переформатування. Кредитно-модульна система оцінювання знань студентів не виправдовує себе, тому що ця система неаргументована, не враховує позицій інтересів та уподобань студентів. Протягом перших двох років студент має право один раз змінити напрям підготовки в межах однієї й тієї ж галузі знань, а викладач загнаний у незрозумілі рамки, не має можливості творчого викладання. У викладача та завідувача кафедри залишаються усі важелі управління на "неблагонадійних" студентів. Відпрацювання пропусків на заняттях неможливо ефективно оцінити, тому що: а) на консультацію приходять реально лише 50% студентів; б) у навантаженні викладача не заплановані години на консультації. Також варто сказати, що рівень підготовки молодого викладача залишає бажати кращого, тому що на чотири заняття щодня він за браком часу не може підготуватися належним чином. Виходить так, що лекційний матеріал повторюється, я правило, з року в рік, а практичний матеріал для заняття часто подається або в роздрукованому варіанті з мережі Інтернет без належної звірки, або ж використовуються посібники 70-80-их років минулого століття. Викладачі не зацікавлені в створенні новітніх навчальних матеріалів, тому що це потрібно лише для отримання посади доцента. Проходження процедури отримання грифу МОН підручника є корумпованою процедурою, оскільки залежить від настрою та особистих уподобань рецензента та акредитаційної комісії.
Навчальна програма дуже перевантажена?
- Так, навчальна програма студента перевантажена, а це означає, що матеріал не засвоюється і не перевіряється ефективно. Навчальний матеріал із відповідної теми вивчається лише поверхнево, тому що неможливо перевірити рівень підготовки студента з кожного питання семінарського заняття, оскільки студенти просто "розбирають" питання. Розподіл на вантаження по курсовим та дипломним роботам здійснюється за принципом "хто перший записався", а це, як правило, завідувач кафедри.
Що потрібно зробити, аби змінити цю ситуацію на краще?
- Перш за все, не завідувач кафедри, а методична секція має вирішувати конфліктні ситуації, пов'язані з пропусками занять, рівнем підготовки студентів, якістю викладання, що погоджується із завідувачем кафедри. Кількість кредитів регламентується у дворічний термін. Тобто, студент може пройти одноразове піврічне стажування чи практику і потім наздогнати кредити. А навчання в магістратурі повинно мати такі акценти фахових спрямувань: 1) прив'язка до практичного застосування, 2) новітні технології, 3) національна специфіка. Тематика письмових кваліфікаційних робіт має пропонуватися студентами й обговорюватися на аудиторному занятті, де кожен може висловити думку щодо актуальності дослідження; обов'язковим є контакт студента з дослідником, який займався цим питанням. Визначення предмету та об'єкту письмової кваліфікаційної роботи має відбуватися на консультації з керівником.
Яких іще змін потребує дана система?
- Викладач має пропонувати студенту лише 2/3 позиції літератури для опрацювання, обов'язковим є самостійний пошук літератури в бібліотеці чи онлайн. Вже після першого року навчання студент може за бажанням скласти усний кваліфікаційний іспит чи письмову кваліфікаційну роботу і тим самим підвищити кількість складених кредитів. Студент має працювати на реальне отримання знань, а не на те, щоб отримати "зараховано" або "задовільно/добре/відмінно". Тематику навчальних планів потрібно кардинально змінити: конкретизувати й звузити об'єкт дослідження, а також збільшити до 80% кількість предметів за вибором. У цьому випадку викладач буде зацікавлений у якості викладання свого предмету. Контроль за якістю роботи та виконанням педагогічного навантаження викладача потрібно перенести з завідувача кафедри на завідувача методичної секції. Голова методичної секції має звітуватися про виконану роботу на кожному засіданні кафедри. Завідувач кафедри повинен розробити критерії оцінювання роботи кожного викладача, він не має морального права втручатися в роботу викладача, оцінювання викладання здійснюють студенти й викладачі у паритетному відношенні 50/50%. За одне семінарське заняття можна якісно перевірити рівень підготовки максимально 3 студентів. Критерії оцінювання мають розроблюватися викладачем, оцінювання здійснюється студентами й викладачем у паритетному відношенні 50/50%. На практичному занятті викладач має підтримувати візуальний та лінгвальний контакт зі студентами. В край важливими є безпосереднє спілкування на близькій відстані. Розподіл студентів по групах має відбуватися не відразу перед початком навчального процесу, а виключно після перевірки реального рівня підготовки студента та з урахуванням його здібностей. Такий список груп не є фіксований, він коригується за ініціативи студента та викладача протягом першого місяця навчання. Список проблемних питань не є вичерпним і може бути доповненим.
1 
79692
Коментарі