Кредисов: Бізнес в Україні вже давно звик жити в умовах політичної кризи

Коли можна чекати настання дна фінансової кризи?

Відповіді на це питання, я переконаний, зараз ніхто не знає. Можна тільки з різною часткою ймовірності прогнозувати певні сценарії розвитку подій. Є три основні сценарії. Перший – дуже поганий. Різні експерти і бізнесмени оцінюють його вірогідність десь на рівні 10-20%. За цим сценарієм, світова економіка завертає в дуже серйозну рецесію, глобальні фінансові системи лопаються, банки націоналізуються… Тут, мабуть, дійсно неможливо передбачити, що буде, тому що через це світ ніколи ще не проходив. Другий варіант, навпаки, найбільш оптимістичний. Він передбачає невелику рецесію світової фінансової і економічної системи. Вірогідність такого сценарію різними експертами оцінюється десь в 10-20%. І в цьому плані можна чекати, що дно кризи буде досягнуте, напевно, на початку наступного календарного року - десь в лютому-березні. Після цього буде невелике пробуксовування на дні, і до кінця наступного або початку 2010 р. може піти вже певне повернення до нормального зростання. І останній, найбільш вірогідний сценарій, який оцінюється в 60-80%, передбачає, що у нас буде плавне, але тривале падіння, досягнення дна десь протягом другої половини наступного року або першої половини 2010 р., пробуксовування на дні впродовж року-півтори, і після цього вже потихеньку повернення до зростання. Ось такі три сценарії.

Які галузі постраждають під час кризи найбільше?

На даному етапі галузі, які зазнають найбільших збитків, - це фінансовий сектор, нерухомість і металургія. Є приказка: "Америка чхнула, весь світ отримав запалення легень". В світі зараз спостерігається невелике падіння попиту на метал, в середньому десь на 10-12%. А в Україні в останні тижні попит на метал впав на 30%, дуже сильно впав, тому що ми дуже сильно залежимо від зовнішніх ринків. Але це тільки ті галузі, які втратили найбільше. У нас в країні вже спостерігається зменшення споживчого попиту. Нас ще, швидше за все, чекає уповільнення розвитку бізнесу, скорочення бізнесу, а це, відповідно, скорочення персоналу. Що, у свою чергу, знову-таки приводить до скорочення споживчого попиту, який тягне за собою інвестиційний попит. Всі галузі виявляться задіяними. В меншій мірі в період кризи постраждають галузі, які виробляють товари народного споживання, необхідні для повсякденного життя. Адже ними люди користуються незалежно від того, є криза чи ні.

Що стосується впливу кризи на фінансову сферу. Як Ви вважаєте, є загроза банкрутства якихось вітчизняних банків?

Тут багато залежатиме від того, як поведеться наш національний регулятор - Національний банк України. Ну і, звичайно ж, від того, як поводитиметься уряд України. В цілому українська фінансова система відносно здорова. Вона не встигла ще набрати занадто багато кредитів, роздати занадто багато проблемних кредитів своїм позичальникам. І тому при грамотній політиці, в принципі, ми можемо уникнути таких серйозних потрясінь, як банкрутства, наприклад. Можливо, ми побачимо продажі банків і фінансових компаній. Швидше, ніж вони це планували. Можливо, вони продадуться дешевше, ніж могли би бути проданими в інших умовах. Але при правильній політиці Нацбанку і уряду, я думаю, що ми можемо уникнути якихось катаклізмів.

Як показують останні події, всі заходи світових нацбанків і урядів поки слабо впливають на ринок – він як падав, так і продовжує падати. Що, на вашу думку, треба робити регулятору і уряду в умовах кризи?

По-перше, я б не сказав, що ті дії, які робляться урядами, мало впливають на ситуацію. Адже ми з вами не знаємо, як би розвивалися події, якби вони не приймали антикризові дії. Я думаю, що все було б набагато суворіше і жорсткіше. Це, по-перше. А що стосується порад - тут я, мабуть, відійду від відповіді, тому що це повинна бути ґрунтовна макроекономічна відповідь, тут потрібно сідати і писати десять сторінок, а двома словами не висловиш. Єдине, що можна побажати, це відійти від політичного протистояння і намагатися консолідуватися для вирішення важливих для країни проблем, в першу чергу економічних. Все-таки вони повинні бути в першу чергу не політиками, а державними мужами або жінками. Необхідно консолідуватися, наприклад, як в США. Не дивлячись на те, що їх дві партії знаходяться в достатньо жорсткій опозиції один до одного, вони проголосували разом за ухвалення антикризового плану Полсона, досить непопулярний законопроект. Так само хотілося б побажати, не вдаючись до подробиць, щоб наші політики і наші законодавці об"єдналися в такий складний момент.

Наскільки взагалі політика впливає на ситуацію? Можна сказати, що економічна криза в Україні посилиться ще і політичною нестабільністю?

Однозначно політична криза посилює економічну кризу. Якщо зараз вона не дуже сильно впливає, так це тільки тому, що бізнес в Україні вже давно звик жити в умовах політичної кризи. Адже ми знаходимося в украй несприятливій ситуації з погляду політичної системи, постійних виборів, відсутності консолідації між нашими політичними лідерами. І бізнес вже розвинув у себе імунітет до політики і політичних ризиків. Але, все таки, той факт, що у нас продовжується політична криза, дуже посилює поточну негативну ситуацію в економіці. Ось вам той момент, коли в країні і бізнесу, і населенню більше всього потрібна гармонія і порозуміння серед політиків. Не тоді, коли ВВП України ріс по 7-8-10% , а зараз, коли ми стоїмо на порозі серйозної економічної кризи.

Наскільки впливають на ринкову ситуацію в Україні пониження рейтингів рейтинговими агентствами?

В принципі, це впливає серйозно, дуже серйозно. У нинішній ситуації, можливо, це впливає не так сильно, тому що у будь-якому випадку ринки капіталу для України і для українських компаній практично закриті. Але, за великим рахунком, будь-яка зміна рейтингів вниз – це вкрай негативно як для країни в цілому, так і для конкретних бізнесів. Ми можемо скільки завгодно не погоджуватися з рейтинговими агентствами, але до них прислухаються, і швидше за все, прислухатимуться ще довго.

Як би Ви порадили себе вести тій чи іншій компанії в умовах кризи?

Як кажуть англійці "it depends". Це залежить від багатьох обставин. Як сильно вплинула криза, які канали фінансування закрилися і т.п. Я відповім на це питання по-простому. Ось що б ви робили, якби у вас був постійний дохід звідкись, умовно кажучи, наприклад, ви отримуєте від бабусі з-за кордону щомісячно певну суму грошей. Ви звикли жити комфортабельно, у вас квартира в центрі Києва, ви ходите в ресторани, ведете певний стиль життя. І раптом, в якийсь момент цей дохід обривається. Умовно кажучи, бабуся старенька була, і вона померла, і більше не перераховує гроші. От як тут треба реагувати? Напевно, треба поміняти стиль свого життя, можливо, переїхати з квартири в центрі на околицю. Можливо, треба звузити свої апетити, їздити відпочивати вже не за кордон, а десь в Україні, а може і взагалі не їздити відпочивати. У масштабах країни – це, напевно, має бути скорочення соціальних витрат, як би це не було важко і непопулярно. Але це те, що ви б самі робили, якби потрапили в подібну ситуацію.

На Вашу думку, держава повинна підтримувати бізнес в умовах кризи, навіть за рахунок скорочення соціальних витрат?

Принаймні, держава не повинна своїми діями знищувати бізнес. А що ми маємо зараз? Йде досить таки активне обговорення питання збільшення податків або акцизів. І це в умовах кризи. Адже це теж неправильний підхід. Бізнесу потрібна допомога. Бізнес, перш за все, зараз страждає. Він не зможе платити податки, він не зможе наймати в достатній кількості персонал, для того, щоб платити їм зарплату. Адже неправильно вбивати курку, яка несе золоті яйця. А це до певної міри те, що, я боюся, ми зараз спостерігаємо.

Що б Ви порадили робити пересічній людині, рядовому інвесторові в умовах кризи?

Знову ж таки, це все дуже залежить від обставин. Якщо ви зводите кінці з кінцями, то під час кризи, коли ваш дохід впаде, швидше за все, плюс інфляція, зростання цін – то це одна модель поведінки. Потрібно буде залишити тільки все найнеобхідніше і витрачати гроші виключно на це. Якщо у вас є якісь заощадження, якщо раптом ви собі відклали, наприклад, 200 тис. дол., можливо є резон вкласти ці гроші в нерухомість, купити квартиру, наприклад, або, можливо, якийсь пристойний працюючий бізнес. Можливо, вам треба інвестувати ці гроші, все залежить від обставин.

Ви вважаєте зараз слушний момент для інвестування? Чи може краще почекати, коли ринок опуститься ще нижче?

А це вже спекуляція. Тут складно вгадати. Напевно, можна зробити якийсь прогноз, враховуючи ряд різних макроекономічних і мікроекономічних показників. А також настроїв бізнесів і бізнесменів. Але зараз, мені здається, ще дуже рано робити такий прогноз. Зараз всі тільки намагаються зрозуміти, що відбувається. З якою швидкістю ми падаємо, і в яких областях.

Як Ви вважаєте, чи будуть в умовах кризи наші компанії виходити на зовнішні ринки з метою залучення капіталу. Планувалося ж IPO "Метінвесту", трубно-колісного бізнесу "Інтерпайпу"…

Зараз ми маємо, напевно, найактивнішу фазу кризи, яка незрозуміло скільки ще продовжуватиметься. Зараз всі в паніці, і, звичайно ж, ніхто нікуди не виходитиме. Але, якщо таке уповільнення розвитку глобальної економіки затягнеться на два-три роки, то я не виключаю, що якісні позичальники, як "Метінвест", наприклад, зможуть вийти на зовнішні ринки капіталу і в період кризи. Адже кількість грошей в глобальній фінансовій системі не помінялася, помінялася кількість різних квазі-грошей – деривативів, свопів і т.д. А кількість грошей в розумінні cash, не обов"язково готівки, маються на увазі і золотовалютні запаси, у тому числі і банків, - вона не помінялась. І на якомусь етапі інвестори понесуть їх інвестувати. Вони понесуть їх в банки, на біржі, для того, щоб ці гроші працювали і приносили якийсь дохід. І якісні позичальники отримуватимуть ці гроші. Тому, ринки закриті, але вони закриті тільки на даному етапі. Всі падають, і всі дивляться, що відбувається. Але після того, як всі прийдуть до певного розуміння того, що відбулося, як глибоко ми впали, хто виявився сильніше зачепленим, а хто менше, після цього, я переконаний, що ринки капіталу, і позикового, і акціонерного прокинуться. РБК-Україна.

×