"Ми присвячуємо наші гастролі пам`яті видатного театрального художника Давида Боровського. Давид Львович починав у нашому театрі. І так сталося, що останню свою виставу, "Дон Кіхот. 1938" за Булгаковим, він поставив у нас. Думаю, що немає сьогодні іншого театру, в репертуарі якого було б п`ять спектаклів в оформленні Боровського. Це виняткова і щаслива для нас ситуація. Перед початком нашого першого гастрольного спектаклю у фойє Малого театру буде відкрита виставка, присвячена творчості Боровського".
Сам Боровський писав про цей театр так: "Якщо, кажучи про велич генія Олександра Сергійовича Пушкіна, ми говоримо, що Пушкін - це наше все, то я з повним правом можу сказати, що Театр імені Лесі Українки - це моє все. Тут я народився як театральний художник, тут я пройшов серйозну школу життя. Звідси моє коріння".
За словами Резниковича, у Москві Театр імені Лесі Українки покаже п`ять своїх кращих вистав, створених в співтворчості з Боровським: "Глузливе моє щастя" Леоніда Малюгіна, "Наполеон і корсіканка" Іржі Губача, "Дерева вмирають стоячи" Алехандро Касоні, "Бабине літо" Айвана Менчелла і "Дон Кіхот. 1938" Михайла Булгакова.
Про те, як
сьогодні живеться в Україні російському
театру, Резникович сказав: "Працювати
нам ніхто не заважає, і фінансується
наш театр, що має статус Національного
державного, так само, як і Національний
український театр. Але рівень опанування
російської літератури, а це найбільша
література світу, знизився. Це може
згубно позначитися на молодому поколінні".
Коментарі