4 травня у Києві на Байковому кладовищі поховали оперного співака Дмитра Гнатюка. Він помер минулої п'ятниці у столичній лікарні "Феофанія". За місяць до цього відсвяткував 91-річчя.
"Бачив Дмитра Михайловича 28 березня на його дні народження. Він почувався зле. Скаржився, що йому важко ходити, бо постійно болять ноги. Тоді казав мені: "Володимире Івановичу, як гарно на цьому світі". Після цього замовк, а через кілька хвилин додав: "Але всьому приходить кінець". Я його заспокоїв, сказав, що йому ще треба жити. Він у відповідь тільки похитав головою. Наступного дня Дмитра Михайловича поклали у лікарню. Йому хотіли відрізати ногу, бо там утворився тромб. Та до операції він не дожив. Помер через проблеми із серцем", - розповів кореспонденту Gazeta.ua ректор столичної музичної академії ім Чайковського Володимир Рожок.
Прощалися з Дмитром Гнатюком у столичному оперному театрі. Люди почали збиратися з 10 ранку.
"Дмитра Гнатюка особисто не знала, але дуже сильно його любила. Ще у молодості пішла на оперу "Севільський цирюльник", у якій він співав. Подарувала йому тоді одну троянду. Він мене поцілував у щоку і сказав: "Спасибі, дєточка". Після того старалася не пропускати жодного його концерту. Хоч був мені чужою людиною, а сліз стримати не можу. Тяжко, коли з життя йдуть такі патріоти", - поділилася пенсіонерка Валентина Іванівна.
Близько 10:00 до театру під'їхав білий мікроавтобус. З автівки вийшла вдова Гнатюка 88-річна Галина Макарівна. Вона — філолог. З чоловіком у шлюбі прожила 66 років. Її супроводжував син 65-річний Андрій Гнатюк. Він очолює кафедру іноземних мов Київського університету.
"Дмитро Іванович на сцені співав громоподібним голосом, а з людьми розмовляв тихо і лагідно. Любив розповідати бувальщини і анекдоти. Одного разу розказував мені про актора Миколу Яковченка: "Коли тільки робив перші кроки на сцені, він мене спитав: "Дмитре, ти знаєш, що таке справжнє мистецтво?". Почав розказувати, що це — глибокі підходи, творчий процес, важка праця. Він мене зупинив: "Я зараз скажу тобі, що таке мистецтво насправді. От ти бачив, як комар пісяє? Ні? А мистецтво — це ще тонше", - розповів соліст Чернівецької обласної філармонії Іван Дерда.
"З концертами Дмитро Гнатюк об'їздив весь світ. Любив розказувати про свою поїздку в Індонезію: "Виступали там перед якимось племенем. Так їм сподобалися українські пісні, що вони вирішили подарувати мені дитину. Довго відмовлявся, але вони і слухати не хотіли. Казали: "Це — найбільший вияв нашої поваги. Своєю відмовою ви можете нас образити". Але я таки викрутився. Сказав, що заберу подарунок, коли буду вертатися назад", - додав він.
Чорний катафалк із портретом Дмитра Гнатюка зупинився біля театру близько 11:00. Шестеро чоловіків у чорних костюмах і білих рукавичках занесли труну у театр. Поставили посеред сцени. Біля неї на подушці із червоного оксамиту виклали нагороди та ордени Дмитра Михайловича. Біля входу до театру одразу вишикувалася черга. Попрощатися із Гнатюком прийшли дипломат Борис Тарасюк, поет Іван Драч, екс-нардеп Олександр Мороз.
"Перед ким би не співав, Дмитро Гнатюк завжди викладався на повну. Якось мав концерт у тернопільській філармонії. Гнатюк співав "Чорнобривців насіяла мати", а я стояв збоку і дивився. Під світлом прожектора побачив, як у нього на щоках іскряться сльози. Кожну пісню він переживав серцем", - сказав гуморист Анатолій Паламаренко.
7 
79692
Коментарі