Близько 200 бійців добровольчого полку особливого призначення "Азов" відправились сьогодні у зону АТО на схід України. Рідні та близькі добровольців зібрались на Михайлівській площі у Києві о 16:00 годині. Для деяких бійців це друга або третя ротація.
О 17:00 на площу заїжджають два порожніх автобуси. Кияни тримають в руках українські прапори та плакати. Серед присутніх багато жінок з дітьми. Людей прийшло понад півтисячі. Через півгодини зі сторони Софійської площі чути вигуки. Колона бійців одна за одною прибуває на площу. Майже кожен третій з бородою.
"На війні вже давно - розповідає боєць Володимир, 21 рік. Приїхав відпочити на новорічні свята. Зараз назад в АТО. Спочатку до Мелітополя, а там за наказом." До хлопця підходить жінка, обіймає його. "Обещала не плакать, но не могу, извините ребята". "Русские не пройдут, все будет нормально" - заспокоює її Володимир посміхаючись.
На площу заїжджає третій автобус. Паркується. До нього підходить група бійців, пакують речі. Люди час від часу вигукують "Герої". Від киян приймають подарунки. Майже у кожного з сумки стирчить коробка цукерок. Один з бійців тримає на руках собаку, якого взяв із собою на фронт. Маленький хлопчик підходить до бійців, кожному тисне руку і дарує синьо-жовті стрічки.
"Це патріоти. Люди, які залишають свою сім`ю, тих кого люблять і заради них ідуть в бій - каже командир 2-ї сотні "Азову" на прізвисько "Кірт". Завдяки українському народу, який щодня допомагає - віддаючи останнє, знімаючи з себе останню сорочку. Це унікальна річ. Цього не було в жодному конфлікті в світі, коли простий народ сам створює свою армію. Можна сказати, що зараз воює не держава, а простий народ на голому ентузіазмі. Ми не оснащені новою технікою та озброєнням, маємо все застаріле, але модернізоване китайськими деталями. Звичайні фрезерувальники та прості робітники виготовляють деталі. І це проти сучасної професійної армії Росії. Цей народ розуміє, цей народ переживає і любить. А без любові перемога неможлива" - сказав командир.
Усі бійці строєм зачитали офіційну кількахвилинну молитву "Україно, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів." Командир питає в усіх чи готові до бою. Хлопців вигукують "Так".
Найбільше, за словами командирів, в зоні АТО не вистачає професіоналів. "Влада повинна зосередити всі зусилля на тому, щоб покращити професійність армії. Треба створювати та вишколювати офіцерський склад, сержантів. Офіцерами мають бути люди з аналітичним складом розуму, яких вистачає в наших інститутах. Це талановиті люди, які працюють десь у сфері продажу, обслуговування, але вони хочуть захищати свою батьківщину і їм треба дати шанс"
Бійців "Азову" люди не відпускають кілька годин. Мами плачуть і обіймають хлопців. Перед самим від`їздом з`являється священник, зупиняє автобуси. Кожному водієві дарує молитовники, благословляє. Проводи затягуються до 19:00. За 10 хвилин колона з трьох автобусів рушає з Михайлівської площі під вигуки "Слава Україні. Героям слава" та "Україна понад усе".
3 
7644
Коментарі
37