"Знаємо, що Віри, Надії і Любові — це церковне свято. У нас його признають, але не святкують. Святкую, бо я іменинниця", — каже 60-річна Віра Дубас із села Гвоздів Васильківського району на Київщині.
30 вересня у православній та греко-католицькій церквах згадують святих мучениць Віру, Надію, Любов і матір їхню Софію. Удова-християнка Софія — грецькою Премудрість — жила у ІІ ст. у Римі. Своїх доньок назвала на честь трьох християнських чеснот — Віра, Надія, Любов. За це їхню ревність у вірі імператор-язичник Адріан 137 року наказав мучити сестер, доки не поклоняться поганській богині Артеміді, а коли ті все витерпіли й не скорилися — стратити. Усе на очах у матері. Поховавши доньок — Вірі було 12 років, Надії — 10, Любові — 9, Софія за три дні померла на їхній могилі.
— У нашому селі жінки в цей час на полі, на городі, на землі. Буряки вибирають, — продовжує розмову 55-річна Ніна Коваленко теж із Гвоздова. — Наприкінці вересня їх завжди починають копать і копають аж до морозів. Обов'язково до Покрови треба вибрати. А роботи з ними багато, бо багато садимо.
— Кормовий і цукровий буряк копаємо, а столовий висмикуємо — витягуємо руками за гичку, — говорить її односельчанка 57-річна Ольга Терещенко. — Вибирати як буряки, то треба шоб погода була хоть днів два-три. Шоб цей же ж буряк обсох, не мокрим же закладати.
Найсприятливішим для збирання буряків часом у Гвоздові вважають останні дні вересня, коли настають погідливі дні другого бабиного літа. Просушують прямо на полі, на сонці. Там обрізають і листя, черешки.
— Просушили й у погріб закладаємо, — додає 60-річна Катерина Терещенко. — То треба цей погріб побілить перед цім за неділю-дві. Прокурить його слід добре. Куримо обов'язково полиньом. Але треба, шоб був не зелений полинь, а той, шо цвіте ось у кінці літа. Полинь — це святе зілля, він оберігає і хату, й усе хазяйство.
Полин для прокурювання беруть із маковійського букета — зілля, освяченого у церкві 14 серпня на Першого Спаса — Маковія.
— Полиньом прокурить, шоб пройшло дезінфекцію, — уточнює Віра Дубас, медик за фахом. — Кажуть, що ще листя горіха помагає, шоб гарно долежав буряк до зими.
Найпопулярніші сорти столового буряка у Гвоздові — Циліндра й Бордо.
Столовий буряк широко використовують в українській кухні. Буряковим листям начиняли пироги, робили з нього салати, тушковане подавали як гарнір.
— Добрішого борщу не було як із квашеним буряком, — розповідає Віра Дубас. — Заготовляли цілі бочечки такі. Заливали покришені начетверо буряки водою. І чим більше стоїть, то добріший буде борщ із таких бурячків.
— Колись і тушили буряк, і пекли його у печі з калиною, — додає Катерина Терещенко. — Він солодкий, а калина кисло-сладка. І разом тушиться в горщику. Наливали в нього трошечки на низ води і хвилин на 30, не більше, у піч. І виходить таке, як десерт. Це ми з дитинства знаємо.
Вживають у їжу і цукрові буряки.
— Солодкий буряк добавляють трошки в борщ. Добре, щоб він ще й примерз. Із солодкого білого буряка роблять добру горілку. Так і називається — "Бурячиха" або "Три гички", — розповідає Ніна Коваленко.
Застосовують буряк і в народній медицині.
— Від тиску дуже помагає буряковий сік, — каже Віра Дубас. — Натерли на тертушку, потім оджали, і сік п'ють. Якщо тільки заболіло горло, треба пополоскать соком буряка у перші часи захворювання. У кого закріпи желудка, помагає теж прекрасно. Бабуся розказувала, як була молода, то шоб щічки були рум'яні натирали себе буряком. Отака була косметика, — сміється.
На Кіровоградщині розрізаним навпіл буряком розписували орнаментами свіжо побілені зовнішні стіни хат.
30 вересня у Галичині до 1939 року святкували День кооператора
До 1939 року в Галичині 30 вересня, на церковне свято Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, відзначали День кооператора. Це мало символізувати довіру між кооператорами, надію на успішний розвиток спільної праці, взаємну любов і любов до Батьківщини, а також мудрість у веденні справ.
"Віра" називався перший український кооператив Галичини — кредитна спілка у містечку Тисмениця Тлумацького повіту, сучасна Івано-Франківщина. Назву "Віра" мав і перший кооперативний банк, який заснував Теофіл Кормаш 1894 року. З нього розвинулися кредитні кооперативні підприємства у Західній Україні. Ліквідували 1939-го із приходом радянської влади.
Кооперативний рух охоплював три чверті населення Галичини. Найпотужнішим кооперативним об'єднанням був Крайовий Молочарський Союз — "Маслосоюз" 1904 року. Постачав свою продукцію, зокрема, в Австрію, Бельгію, Голландію. Були також кооперативи кравців, щіткарів, кошикарів, кушнірів, миловарів, збуту худоби.
— Щороку 30 вересня День кооператора влаштовувало товариство "Просвіта". Воно із самого початку брало активну участь у кооперативному русі, — розповідає львівський історик-архівіст Іван Сварник, 59 років. — Були народні гуляння, але без алкоголю. У кожному місті й містечку на День Віри, Надії й Любові обов'язково був мистецький вечір. Спочатку зачитували реферат про стан справ у крайовій і місцевій кооперації, потім був концерт.
Виступали самодіяльні хори, аматорські театральні гуртки. Обов'язково була виставка продукції місцевих кооператорів.
Давні греки листя буряка вимочували у вині й заправляли перцем
Дикорослий буряк люди здавна вживають у їжу. Його батьківщина — острови Середземномор'я. Культивувати буряк почали у II тис. до н. е. Давні греки й римляни смакували листя буряка, вимочене у вині та заправлене перцем. На початку нашої ери в їжу почали вживати варені корені буряка. Із Х ст. він відомий й у Київський Русі. Потрапив туди з Візантії під грецькою назвою сфекелі. Столові й кормові сорти буряка з'явилися XVI ст. 1747 року німецький вчений Андреас Зиґізмунд Марґґраф виділив із кормового буряка кристали цукру. А ХІХ ст. цукрові буряки росли на всіх континентах. В Україні буряки вирощують у всіх регіонах, окрім Криму.
5 
35413
Коментарі