У Південній Африці 6 грудня 1869-го відкрили поклади алмазів. Африканські діаманти вважалися справжньою геологічною сенсацією.
Європейське заселення Південної Африки почалося в середині XVII ст.. Голландські кальвіністи заснували поблизу мису Доброї Надії свою першу общину Син фермера Еразм Якобс знайшов серед гальки блискучий камінець на березі річки Оранжевої, округ Гон-То. Зараз це південно-африканське місто Кімберлі. Це був великий алмаз найкращої якості. Камені залягали в давніх вулканічних "трубках". Сюди приїхали 10 тис. старателів зі всього світу, в наступні два роки – ще 60. Вони перекопували береги річки Оранжевої та Вааль.
Родовище в Кімберлі було воронкоподібним геологічним тілом, заповненим породою, що включала алмази. Пісок мили та пропускали через сито – шукали блискучі камінці. Розбудовували наметові села, але бракувало води, не було доріг, каналізації. Денна 40-градусна спека втомлювала, а через нічні приморозки люди хворіли.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Золота лихоманка привабила дезертирів і злочинців
Населення сучасного місто Кімберлі зросло до 50 тис. 1903-го неподалік відкрили нову копальню алмазів – Головну, підземні розробки припинились на глибині аж 1097 м. Родовище Головної копальні старателі поділили на квадрати - по 10 м для кожного. У 1873 році утворився кар'єр "Велика діра". Його глибина - 200 м, а площа чаші - близько 17 га. Для зменшення витрат на найважчі гірничі роботи наймали корінне африканське населення. Туземців утримували в спеціальних таборах — компаундах. Територію алмазного рудника оточували двома стінами з огорожею з колючого дроту, були сторожеві пси.
До кінця ХIХ ст. сумарний видобуток алмазів у Південній Африці становив близько 60 млн каратів - 12 тис. кг. В країні і досі видобувають половину світових запасів алмазів у світі.
У американському штаті Монтана 28 липня 1862-го почалася золота лихоманка. Старателі на березі річки знайшли золоті самородки найвищої якості.
Коментарі