Єзуїтську колегію заснували у Вільно - тепер Вільнюс у Литві, 17 липня 1570-го. Через 8 років у Львові король Речі Посполитої Стефан Баторій підпише привілей, за яким колегія отримала статус університету.
Навчання у ній було безкоштовним. Саме тоді у Європі йшла велика ідеологічна боротьба між католицизмом та протестантизмом. Обидві сторони розуміли, що вирішальну роль у цій боротьбі відіграє не зброя, а слово, яке мало заполонити серця та розум людей. Саме тому католицька церква, яку звинувачували у прагненні до багатства за допомогою священних орденів хотіла довести свою щедрість.
Орден Єзуїтів заснував проповідник Ігнацій Лойола у 1539 році за підтримки папи Павла III. Шкільна модель освіти мала високий західноєвропейський рівень й просувалася в Речі Посполитій швидкими темпами уже з першого року її утворення - 1569-го. У колегіях вивчали не лише Закон Божий, програма включала також 7 вільних мистецтв: граматику, поетику, риторику, логіку, арифметику, геометрію, астрономію та музику. Отже, програма колегії не відрізнялась від Європейських університетів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали найдавніший в Україні нотний запис
Учнями закладу у Вільно були переважно шляхтичі, хоча приймали до спудеїв й вихідців з непривілейованих станів - міщан. Число учнів в колегії швидко росло: в 1572 році їх було 200, в 1574 - 361, в 1575 - 451.
11 вересня 1530-го в Турові (сучасна Білорусь) помер князь Костянтин Острозький.
Князь був одним із перших українських мільйонерів. Мав щорічний прибуток у мільйон червоних золотих. Йому належало 82 міста, 40 замків, 1300 сіл.
Костянтин Острозький сповідував православ'я. Користувався староукраїнською мовою. Він домігся припинення заборони на будівництво нових православних церков та інших споруд. Князь заклав Острозьку академію, друкарню, Богоявленський собор в Острозі, будував храми у Києво-Печерській лаврі, школи та притулки.
6 
35413
Коментарі