Змінили статус Києва

Столицю Радянської України перенесли з Харкова до Києва 24 червня 1934 року. Цього дня до нового центру переїхали вищі партійні установи.

Тимчасовим радянським осередком Харків став ще наприкінці 1917 року. Туди перебралися більшовики, які за Центральної Ради не змогли встановити контролю над Києвом. Харків мав зручне розташування - стояв недалеко від основних фронтів та ближче до Росії, мав розвинену промисловість.

Під час радянсько-української війни місто переходило з рук у руки декілька разів, однак 1919 року більшовики вчергове захопили його. 6 січня вони проголосили Українську Соціалістичну Радянську Республіку, а Харків став її політичним центром. Офіційно його статус було закріплено в новій Конституції УСРР 1929-го. Там з'явилася стаття 82: "Столиця Української соціялістичної радянської республіки є місто Харків".

Попри остаточну перемогу більшовиків над УНР на початку 1920-х серйозні розмови про перенесення столиці до Києва розпочалися лише за 10 років. Питання порушив другий секретар ЦК КП(б)У і перший секретар Харківського обкому Павло Постишев - один із головних організаторів Голодомору. Він заявив, що цього прагнуть Центральний комітет і "особисто товариш Сталін".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розстріляли організаторів злочинів проти українців

Пропозицію підтримали. Спочатку подію запланували на осінь, однак згодом перенесли її на літо 1934 року. 23 червня на прощальному пленумі в Харкові Постишев наголосив, що місто завжди буде надійним тилом для радянської держави. А наступного дня партійців уже урочисто зустрічали на вокзалі Києва. Згодом на Софійській площі провели грандіозний військовий парад.

Історики припускають, що однією із цілей перенесення совєтами столиці була необхідність ліквідації пам'яті про українську державність. Цьому сприяв і проведений ними напередодні Голодомор.

Новий статус Києва було остаточно затверджено на ХІІІ Всеукраїнському з'їзд рад на початку 1935 року. Тоді ж змінили лише одне слово у статті 82 Конституції.

×