"Ми прибули за годину до світанку. Все палало – місто і гавань. Було світло, як удень, – британський лейтенант Артур Мерілл згадує пожежу 13 вересня 1922 року в місті Смірна – тепер Ізмір у Туреччині. – Тисячі біженців гасали по набережній. Паніка сягнула божевілля. Люди кричали, кидалися у воду".
На початку ХХ ст. більшість населення Смірни складають християни-греки. Їх удвічі більше, ніж турків. Мусульмани називають місто "Гяур Ізмір" – "Невірна Смірна". 1918 року Османська імперія зазнає поразки у Першій світовій війні. За Севським мирним договором, місто відходить Греції. Тимчасовий турецький уряд на чолі з Кемалем Ататюрком (1881–1938) не визнає його і розпочинає війну.
До Смірни тікають християни з усієї Туреччини. Грецькі війська входять у місто в серпні 1922-го. Організовують евакуацію християн. 9 вересня в місто вступає турецька армія на чолі з Ататюрком.
– Я бачила турецького офіцера, який входив до будинку з невеликими банками нафти або бензину. За кілька хвилин дім був у вогні, – розповідала журналістам Міні Міллз, директор Американського колегіального інституту для дівчат.
Турки оточують вірменський квартал і вбивають його мешканців. Будинки підпалюють. Кажуть, мають наказ знищити всіх. Не оминають і американське консульство.
"Люди вибігали з будинків та йшли до набережної, – згадує американський військовий Артур Япі Хепберн. – Натовп постійно збільшувався. Стояла темрява. Набережна вже була наповнена десятками тисяч наляканих біженців, що безцільно снували між митницею та берегом".
Вірмен і греків знищують по всьому місту. Жінкам після зґвалтувань відрізають груди. Щоб заглушити крики на набережній, увесь час грає військовий оркестр. Біженців оточують, не дають їжі й води – люди помирають від спраги.
"Натовп турків схопив митрополита Хризостома, – пише Галес Мілтон про священнослужителя, якого пізніше канонізували як мученика. – Почали бити його кулаками і палицями, плювати в обличчя. Відрізали бороду, виривали очі, різали ніс і вуха. Хризостом помер від ран".
– Це свідчення того, що Туреччина очистилася від зрадників і чужинців. Відтепер належить туркам, – каже Кемаль Ататюрк, спостерігаючи за пожежею.
Диктує телеграму міністру закордонних справ. Повідомляє, що місто підпалили греки й вірмени, яких намовив митрополит Хризостом. Християни начебто спалили місто, щоб воно не дісталося мусульманам. Турки робили все можливе, щоб врятувати Смірну. Ця версія досі є офіційною в Туреччині.
"Кемаль відсвяткував свій тріумф перетворенням Смірни на попіл і винищенням усього місцевого християнського населення", – написав про пожежу Вінстон Черчилль, майбутній прем'єр-міністр Великої Британії.
Смірна горить до 22 вересня. Лише після цього грецьким кораблям дозволяють вивезти з міста християн. Евакуюють близько 200 тис. осіб. Гинуть 183 тис. греків і 12 тис. вірмен. У Греції починається повстання. Король Костянтин зрікається трону.
12 вересня 1683 року польсько-козацько-австрійсько-німецьке військо перемогло турків під Віднем. Битві передувала двомісячна облога міста турками-османами. У австрійців було 16 тис. вояків проти майже 200 тис. турків. Листи з проханнями про допомогу ворог перехоплював. Лише жителю Відня українського походження Юрію Кульчицькому вдалося пройти крізь оточення й передати прохання союзникам. Підкріплення було несподіванкою для османів, вони бій програли. Юрія Кульчицького визнали національним героєм. У нагороду він узяв відібрані у ворога 300 мішків кави і відкрив першу у Відні кав'ярню.
13 вересня 1741 року на всіх фабриках Російської імперії оголосили 15-годинний робочий день. Доти праця починалася зі сходом Сонця й завершувалася за годину по заході. Новий регламент встановив, що робітники мають отримувати від 18 до 50 руб. на рік. За ці гроші можна було купити дві пари чобіт. Фабрикантів зобов'язали організувати на підприємствах лікарні, забезпечити працівників зручним одягом та слідкувати за чистотою в цехах. Власники отримали право карати батогом за провини.
14 вересня 1871-го створили Харківський акціонерний земельний банк. Він став першою пайовою фінансовою установою на українських землях у складі Російської імперії. Його відкрили промисловець Олексій Алчевський та професор економіки Іван Вернадський. Установа надавала кредити домовласникам у містах і землевласникам – у повітах. Брала у заставу землю та нерухомість.
Початковий капітал банку становив 1 млн руб.
4 жителів Москви піддали анафемі та повісили за вбивство архієпископа Амвросія під час Чумного бунту 15 вересня 1771 року. Стратили купця Івана Дмитрієва і трьох міщан – ініціаторів убивства Амвросія. Той наказав запечатати в Донському монастирі скриню для пожертв і сховати Боголюбську ікону Божої Матері. Хотів запобігти скупченням людей та поширенню чуми. Натовп вирішив, що він збирається вкрасти гроші. Люди розгромили Чудівський монастир у Кремлі, карантинні застави і будинки знаті. За три дні бунт придушили війська.
"5 фунтів ячменю, 5 фунтів кукурудзи, на 3 пенси оселедців, на 1 пенс солі, на 1 пенс оцету, на 2 пенси перцю і зелені. Разом –
20 3/4 пенси. Виходить суп на 64 особи. Залежно від ціни зерна, його вартість можна знизити до 1/4 пенса на душу", –
німецький філософ Карл Маркс (1818–1883) описав рецепт супу в першому томі своєї праці "Капітал". Він вийшов друком 14 вересня 1867 року у Гамбурзі. Намагався показати жадібність капіталістів, які прагнуть годувати робітників якомога дешевше.
1 
1
Коментарі