неділя, 29 січня 2017 09:30

Сюрприз від Назіка

Поетесу Олю зустрів біля переходу. Торгує домашньою бібліотекою: художня література, довідники, словники. Познайомилися чотири роки тому на поетичних читаннях у луцькій кав'ярні "Театральна". Вона намагалася копіювати стиль Лесі Українки з претензією на сучасність. Римувала кров з любов'ю.

Тоді розповіла, що читати не любить – тільки писати. Її хлопець Назар бурчав: "Олю, так не можна". Він викладав українську літературу в університеті, грав на баяні. Дбав про інтелектуальний розвиток коханої. Знайомі казали, що вони – не пара, лід і полум'я. Причому Оля – лід.

– Назік торік помер, – каже вона і закладає пасмо немитого волосся за вухо. – Всю квартиру нашпигував макулатурою. Хотіла викинути, але бач – на кожен товар є покупець. От і продаю.

Питаю, в яку ціну оповідання Чехова.

– По дружбі – 70. Цю збірку Назік подарив мені на день народження, – продовжує. – Так розсердилася. Що це за подарок такий? Хоч би цукерок коробку, а то толку.

Купую книжки й іду на тролейбусну зупинку. Доки чекаю, роздивляюся видання: рік, наклад, місто, де випустили. На форзаці читаю – "Моєму Сонечку, моїй любій Олюсі в день народження! Я щасливий, що ти в мене є". Гортаю далі. На 167-й сторінці знаходжу приклеєний конверт із написом "А це тобі сюрприз". Всередині – 100 доларів.

Вертаюся у перехід до Олі й розповідаю про знахідку.

– Ой, Назік-Назік, – хитає головою, усміхається. – Рамантік! Все думав, що я прочитаю. Дякую, канєшно, що вернув, бо я б так не зробила. Тепер треба добре дивитися. Може, ще десь грошей приховав.

Зараз ви читаєте новину «Сюрприз від Назіка». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі