Гральний заклад "Адмірал" неподалік від столичної Контрактової площі після заборони цього виду бізнесу навіть не змінив назви. Хіба що причепили до вивіски - "інтернет-клуб".
На вході зустрічає адміністратор. Запитую, чи можна в них пограти. У залі близько 20 моніторів. За ними сидять чоловіки, на вигляд від 20 до 40 років.
- Ви хотіли сказати, чи можна посидіти в інтернеті? - ввічливо усміхається. - Звичайно, проходьте до скляної кабінки й отримайте код.
У кабінці сидить касирка. У віконце простягаю 200 грн.
- На всі будете грати?
- Ні, поки що на 50 гривень, - відповідаю.
- Давай зразу, ніж по кілька разів ходити, - радить гравець, який саме підійшов внести ще 200 грн на столик N 4.
Касирка видає мені чек від СПД "Іваненко" й код доступу до мережі. У рядку "послуги" від руки написано "Купівля прав вимог". Чек, що залишається в неї, просить підписати.
Умощуюся за столиком N13. Він єдиний вільний. У залі лунає музика. Людей багато, але сидять тихо, не чути, чи виграв хто, чи програв.
Прошу адміністратора пояснити правила гри.
- Такі самі, які раніше були в гральних автоматах. Це - віртуальне казино. Вводите номер коду і граєте.
Натискаю на моніторі "інтернет експлорер", й одразу відкривається меню ігор. Вибираю першу - "банан".
- А ви у що граєте? - запитую в сусіда років 30 у темно-сірих брюках, рожевій сорочці з краваткою, на колінах - піджак.
- Я в "полуничку", - нервово клацає кнопку "старт".
- Навчите?
- Ні. Бо може сподобатися.
Руслан за обідню перерву "спускає" 300 гривень. Каже, що раніше було більше шансів виграти
Його звати Руслан. Прийшов пограти в обідню перерву. Каже, працює поряд менеджером у "солідній" фірмі.
- Якщо ви просто, щоб пересидіти десь час, то краще йдіть куди-небудь та випийте кави, - радить. - Я вже програв тут стільки грошей, що можна було б машину купити. Вигравав, але давно. Заходив сюди, ще коли це був ігровий зал. Відтоді в принципі нічого не змінилося, всередині навіть той самий ремонт. Тільки замість автоматів стоять комп'ютери.
Руслан вважає, що раніше було більше шансів виграти. За обідню перерву "спускає" 300 грн і йде.
Після невдалої спроби розібратися в "полуничці" кажу адміністратору, що більше не гратиму. Цікавлюся, чи можу хоча б електронну пошту перевірити, коли вже сиджу тут. Він ніяковіє. Каже, що комп'ютери тут налаштовані на ігри, але я можу пересісти за інший столик. Показує в кінець зали.
Увечері вдома заходжу в інтернеті на сайт оголошень. Знаходжу: "Подключаем и обслуживаем интерактивные клубы в Украине. Новейший софт европейских казино, игры знакомые игрокам (игрософт, новоматик, мегаджек и др.) с оригинальной математикой. Полный комплект оборудования и бизнес под ключ". Предприятие: ДФ "Бонус-М". Контактное лицо: Алексей Горбанский. Телефон: 8(050) 506 95 55.
Одна електронна гривня коштує одну реальну. А ми вам електронну гривню продаємо за 30 копійок
Набираю. Відповідає чоловік.
Олексію, маємо невелике приміщення у Вишневому під Києвом. Раніше там був торговельний павільйон. Зараз воно порожнє. Що треба для того, щоб відкрити в ньому інтерактивний клуб? Раніше гральним бізнесом ніколи не займалися.
- Гроші.
А як із забороною на гральні автомати?
- Нас вона не стосується. Ви отримуєте лише дозвіл на відкриття інтернет-клубу. Надавати послуги в інтернеті в нас не заборонено. Доки чиновники зрозуміють, що насправді це ті самі гральні автомати, то ви в рази відіб'єте свій бізнес. Хоч би як там було, вони довго будуть збиратися у Верховній Раді й вирішувати, забороняти чи ні. Не переживайте: в Росії раніше заборонили гральний бізнес, але за такою схемою він успішно заробляє господарям гроші вже півроку.
Скільки коштує обладнати гральне місце в такому клубі?
- 30 тисяч гривень. Ви їх повернете за тиждень, якщо місце хороше. 1300 гривень коштує комп'ютер, ще 700 - стіл та стілець. Механік приходить і все вам підключає. Решта грошей ідуть на електронний рахунок. Гравець купує у вас ці електронні гроші за справжні, ними й грає - все просто. Одна електронна гривня коштує одну реальну. А ми вам електронну гривню продаємо за 30 копійок. Ну, й за інтернет платите щомісяця.
Хроніка подій
1. 19 січня 2009-го Україна й Росія підписали 10-річні контракти на купівлю і транспортування природного газу. Критики прем'єрки кажуть, що крім офіційних контрактів між Юлією Тимошенко і Володимиром Путіним є закулісна частина домовленостей, зокрема щодо отримання росіянами контролю над частиною українського бізнесу.
2. Із 25 червня набрав чинності Закон "Про заборону грального бізнесу в Україні". Пролобіювала його глава уряду Юлія Тимошенко.
3. У Росії зміни правил для грального бізнесу лобіював Володимир Путін. Тривало це поетапно, протягом кількох років. Останні зміни відбулися 1 липня. Тоді визначили чотири регіони РФ, в яких дозволено цей бізнес: на Далекому Сході, Алтаї, на кордоні Краснодарського краю та Ростовської області й у Калінінграді. Бізнесмени прозвали його "балтійський міні-Лас-Вегас". На решті території країни грати заборонено. Хоча про ці зміни російських бізнесменів попередили за 2,5 року, вони підготувалися не так, як планував уряд: замість гральних автоматів одразу ж відкрилися "інтерактивні клуби" та "інтернет-кафе".
4. Такі ж клуби в Україні з'явилися в серпні. 90% із них працюють за схемами російського бізнесу.
ЦИТАТИ
"Алкоголь, наркотики і гральні автомати - речі одного порядку. Але гральна залежність - найтяжча, бо найслабше піддається психотерапевтичному впливу. Ігроманія може косити всіх підряд - від школярів до директорів заводів"
Алла Дементьєва, 36 років, психолог Українського інституту залежності
"У нас є версія, що заборона грального бізнесу в Україні пролобійована Росією з метою недопущення витоку грошових коштів із Російської Федерації. Бо величезна кількість гравців із Росії приїздили до Києва і програвали тут свої гроші. Йдеться про мільярди доларів"
Григорій Трипульський, 31 рік, віце-президент Української асоціації діячів грального бізнесу
ЦИФРА
10 413
ГРАЛЬНИХ закладів діяли в Україні до прийняття Закону "Про заборону грального бізнесу"
2 
1
Коментарі
1