четвер, 05 серпня 2010 12:08

"Де є загиблі, люди спокійніше переживають втрати. Більше відчуття вдячності, що вижили"

 

У Росії два тижні горять ліси й торф'яники. А з ними - навколишні містечка й села Республіки Марій Ел і Мордовія, Володимирська, Воронезька, Московська, Нижньогородська й Рязанська області оголосили надзвичайний стан. Зупинити вогонь пожежникам не вдається. Він пошкодив або знищив близько 77 селищ і сіл. Загинули 34 людини. Понад 2000 залишилися без даху над головою.

Прем'єр-міністр Росії Володимир Путін пообіцяв постраждалим побудувати нове житло до зими. Споруджуватимуть або на місці згорілих будинків, або в найближчому населеному пункті.

30 липня на зустрічі з колишніми мешканцями згорілого села Верхня Верея, що у Виксунському районі, російський прем'єр запевнив: кожному погорільцю видадуть по 100 тис. руб.(26 145 грн. - "Країна") із державного й обласного бюджетів. А патріарх Кирило нагадав росіянам про біблійну спеку, послану Ізраїлю через віровідступництво й поклоніння ідолу.

Катерина, 53 роки, село Борковка Нижньогородської області:

- Коли горіло поле, ніхто не думав, що перекинеться на хати. Невелика пожежа була декілька років тому, тоді нам вдалося погасити. До останнього казали: нікуди самим не бігти й чекати рятувальників. Вогонь насувався на село з двох боків. Тоді люди вирішили тікати, у чому були. Автобусів так і не дали. Кому пощастило, поїхали машинами. Ми просилися до сусіда, але до нього в "Жигулі" тільки невістка з онучкою помістилися. Інші йшли пішки. Чекали, доки обіцяні рятувальники евакуюють худобу. Корів випустили, і вони розбіглися, а свині в багатьох живцем згоріли. Села майже не залишилося.


Ірина, місто Викса Нижньогородської області:

- Люди збирають продукти для армії й пожежників. Останніх нібито годують, а солдати голодні сидять. Мій чоловік із друзями пішли гасити ліс. Зварила їм піввідра гречки. Кинула в сумку кілька банок консервів, дала овочів. Люди вже два дні борються з вогнем. Місцеві збирають продукти і звозять до місцевого жіночого монастиря, де готують їжу для військових. Ми купили й відвезли туди хліб, макарони й консерви. Приватний підприємець дав олію, консерви й бульйонні кубики. На складі в монастирі стоять сумки з продуктами. Кухарка не встигає їх розбирати.


Микола, 44 роки, село Сєльци Рязанської області:

- Хотів вигнати машину з гаража, коли почалася евакуація, але не встиг. Допомагали виводити старих та дітей на вулиці. Їх забрав автобусом син нашої односельчанки. Завіз їх у школу в сусіднє село. Там люди спеціально худобу ріжуть, щоб нас нагодувати. Дружина мене не пустила в гараж, побоялася, що бензин спалахне. Машина згоріла зовсім, будинок теж. Добре, що ми там ремонт робили й речі повиносили до тещі на іншу вулицю. Шкода саду - це перший рік, коли рясно зацвів.

Люди збирають продукти для армії та пожежників. Останніх нібито годують, а солдати голодні сидять

У нас уцілів забетонований підвал, поживемо там. Страшно, що буде на початку вересня, коли почнуться дощі.


Ольга, 60 років, село Деуліно Рязанської області:

- У сина згорів будинок, повний техніки. Недавно одружився, на весільні гроші накупили всього. Невістка вибігла в шортах і тапочках, не залишилося більше нічого. У ліфчику дивилася, як її хата горить. Усі втікали, залишали помешкання. Їх за півгодини попередили, що треба вибиратися. Невістка 20 хвилин ридала, а тоді за 10 намагалася зібратися. Навіть якщо щось уціліло, то злодії повиносили. Син бачив, як у сусідській хаті якісь хлопці ходять. Коли погорільці постягувалися під сільраду, ці ж хлопці питали, чи ніхто їм нічого не хоче продати. У нас одна баба має 200-річну Біблію, то пропонували $20.


Олег, 38 років, пожежник, Рязанська область:

- Працюю вже понад 15 років, але такого жаху не бачив. Страшно дивитися, коли люди, наче загіпнотизовані, дивляться на власну хату, яка горить, як сірник.

Ніхто не знав, що робити. Коли оголосили, що треба евакуюватися, поводилися, як діти. У Борискові потім багато хто плакали, що не врятували документи. Хапали техніку, одні навіть телевізор намагалися тягнути. Люди не розуміли, що вогонь поширюється миттєво. У Кріуші згоріли вулиця, школа та цвинтар. На тижні поховали 56-річного діда, жив біля цвинтаря. Його дружина, замість евакуюватися, побігла до могили. Люди страшно голосили, коли бачили, як палають хрести й тліють вінки. Було дуже моторошно, коли в найближчому до дороги ряді могил, почали валитися старі пам'ятники. Вулицями бігають обсмалені собаки й коти. У хлівах кричать свині - не всі встигли перегнати їх.

Дивно, але там, де загинули люди, односельці спокійніше переживають втрати. Більше відчуття вдячності, що самі лишилися живі, і їм легше. В одному селі в чоловіка згоріли дім, машина, трактор, пральна машина, які за два дні до пожежі взяли в кредит. Але йому насамперед було шкода собаки - не встиг відв'язати.

Розбиратися, чому так сталося, треба, але вже пізно. Три місяці тому, коли з'явилися прогнози майбутньої спеки, їздили селами й розповідали про пожежну безпеку. Звичайно, ніхто нічого не зробив. У багатьох був гараж, поряд сіно, недалечко хата. Це села, де більшість будинків дерев'яні. Дивно, як досі не сталося ніде самозаймання бензину чи дизпалива. Десь у агрогосподарствах чоловіків примусили обкопати села - зробили абияк. Нікому й у голову не приходило, що дійде до такого.


Олексій, 30 років, Рязань:

Збираю речі та їжу для потерпілих від пожежі. До мене звертаються добровольці з Москви, Коломни. Вчора їздив у села Поляни й Кріуша за 15 і 20 кілометрів від Рязані. Туди евакуювали людей із ближніх сіл, які згоріли до тла. В Кріуші теж половину хат зруйнував вогонь, у іншій частині прийняли потерпілих. Односельців розмістили в інтернатах і школах. Паніки поки що немає, бо погорільці ще не оговталися. Про те, як повернути майно, ніхто ще не задумувався. Якщо хтось   вберіг авто, то мусить пильнувати його. Ставити нікуди,  та й грабіжників розвелося. Мій знайомий із Кріуші відправив жінку з дітьми до родичів, а сам залишився обкопувати село. Побутову техніку закопав на городі. Кажуть, на Кріушу знову насувається "верховий" вогонь, коли спалахують крони дерев. Він може стрибати вперед на 300-400 метрів. Щоб від такого зробити окопи, треба розчистити ділянку на півкілометра. Пожежа поблизу Кріуші почалася на осушеному торф'янику біля озер Негар та Комгар. Торф'яники не можна залишати без води - відвели її, вибрали торф і знову залили. Раніше так і робили.

Зовсім немає дитячого одягу. Також бракує взуття та продуктів дитячого харчування. Батьки немовлят устигли винести тільки дітей. Також просять дістати халати 56-го розміру для повних жінок. Хліб, макарони та крупи одразу розібрали. Холодильників не вистачає, тому їжу, що швидко псується передавати марно.


Владислав, 31 рік, Воронеж

Воронеж сам не горів, але була велика пожежа в селищі Масловка. Це передмістя. Я живу за 20 кілометрів від згарища. У Масловці - моя колишня дружина. Казала, що згоріли близько 200 хат. У селищі три турбази та декілька дитячих таборів. Біля лісу розміщена лікарня "Електроніка". Звідти й пішло полум'я. Евакуювали дітей та вагітних, за старими людьми не повернулися. Маю дачу в Липецькій області. Там теж палали багато сіл. Наше селище на березі річки, з другого боку підступає ліс. Вороніж увесь у тумані від диму, але пов'язки ніхто не носить. Квартира вся просмерділася. Коли гасили Масловку бачив, як над містом пролітали Іл-76 та Б-200. Розсипали порошок, аби не поширювалася нижня пожежа. Було видовищно.


650 000 гектарів

охопили пожежі в Росії

15 хвилин

За такий час згорає дерев'яна хата

Зараз ви читаєте новину «"Де є загиблі, люди спокійніше переживають втрати. Більше відчуття вдячності, що вижили"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі