Провокатори намагалися заманити щонайбільше людей на штурм Банкової, щоб влада запровадила надзвичайний стан

 

Артем Захарченко випустив електронний посібник "Як зробити революцію" – про спротив без застосування сили

21 грудня єврореволюція почалася із допису журналіста Мустафи Найєма. За його закликом на Майдан вийшла частина інтернет-тусівки. Добра половина з них були гіпстери – в однакових капелюшках, окулярчиках. Пофоткали одне одного на смартфони і виклали в мережу. За ними потяглися інші.

Згодом виходити на майдани буде непотрібно. Мітинги відбуватимуться в інтернеті.

Найкращий спосіб утримувати протест – зайняти простір і структурувати його, в різних місцях організувати цікаву діяльність. Такий протест називається горизонтальним. У лівому кутку виступають музичні гурти, в правому грають у теніс чи футбол, десь – лекторій, десь – диспути. Усе це треба прив'язати до теми протесту. Ніякого стояння і слухання політиків.

На Євромайдані простір зараз організо­ваний так, щоб люди лише слухали сцену. Але протестувальники самі грають у футбол, за сценою співають хором повстанські пісні.

Силою протистояти владі неможливо. Якщо це маленький протест, пришиють статтю номер 342 "Опір представникам міліції". Якщо масовий, запровадять надзвичайний стан. Тому провокатори намагалися заманити щонайбільше людей на штурм Банкової. Ми стали на початку вулиці живим ланцюгом і намагалися нікого не пропускати. Більшість або приєднувалися до цього ланцюга, або спускалися на Майдан. А проплачені хлопці діставали однаковими запитаннями: "Ти що, проти революції? Скільки тобі заплатили? У Конституції записано, що я маю право йти куди хочу".

Найкращий спосіб утримувати протест – зайняти простір і структурувати його, в різних місцях організувати цікаву діяльність

На моїй пам'яті силовий тиск спрацював лише раз – торік у грудні, коли афганці зрізали паркан під Верховною Радою. Вийшло красиво й ефектно, але повторити таке неможливо.

Не носіть із собою зброї – у міліції все одно її більше. 2010-го на травневий парад у Київ привезли солдатів збройних сил Росії. Це заборонено законом, може розцінюватися як збройне втручання. Протестувати на Хрещатику громадськості не дозволили. Ми з чотирма однодумцями подали заявку щодо акції під посольством Російської ­Федерації. Розіграли міні-виставу за текстом Василя Кожелянка "Дефіляда в Москві". Кульмінацією стало рубання берізки. Топтати прапор і палити його було б наругою над державними символами, деревце – інша справа. Дістаю довгого ножа. До мене зразу міліціонер: "О, у вас зброя!" – "Ні, – кажу. – Це кухонний". Міліціонер похитав головою: "Ти, мабуть, досвідчений, справжнього брати не став".

Ефективна зброя – інформаційні віруси. У Москві політик Олексій Навальний розставив по центру міста коробки з написом "Пора взяти зброю". Люди повідкривали їх, а там ручки з написом "Навальний". Потім жваво коментували в інтернеті. У нас була вдала акція роздачі на Майдані презервативів із зображенням Януковича з нагоди другої річниці його президентства.

На Євромайдані – розквіт креативу. Фото плаката "Подавись своей елкой" обійшло Facebook. А от політики не надто креативні – вони сподіваються, що самі по собі викликають у людей достатньо емоцій. Але це не так.

Протести Femen були спершу ефективні. Але не варто робити те, що ображає більшість населення, – приміром, рубати хрест. Наприкінці 1980-х у Польщі "помаранчеві гноми" влаштовували веселі гепенінги. Та клоунада набридає, її не можна повторювати нескінченно. Акції FEMEN у Парижі, коли вони "замочили" Януковича, попісявши на його портрет, Євромайдан не помітив.

На невеликих мітингах видно проплачених учасників – за виразом облич, стандартними відштампованими прапорами, символікою, плакатами. На стихійні виступи кожен приходить із тим, що сам приготував: хто на простирадлі написав гасло, хто – на одязі.

Не носіть із собою  – у міліції все одно її більше

Восени торік після парламентських виборів під ЦВК опозиція вимагала призначити довибори в проблемних округах. У БЮТі є свій актив, що ходить на всі акції. Це переважно немолоді, емоційні люди. Вони, напевно, отримують якусь зарплату, але принаймні мають переконання. Від "Свободи" в мітингах беруть участь купа нарваних сильних хлопців. УДАР удавався до платних прапороносців. У Кличка є підтримка населення, а от активу, штабів – немає. Купили людей, щоб ті потримали їхні прапори. Це відразу було помітно і підривало довіру.

Ініційованих владою протестів за два роки фактично не було, бо проти чого їм протестувати? Кілька показушних акцій клепали, щоб зашкодити акціям опозиції. У грудні позаторік під Верховною Радою стояли хлопці з прапорами "Україна за євроінтеграцію". Просто займали місце перед парламентом, щоб туди не потрапила опозиція.

Найкращий метод перемогти протестну акцію – погасити її. Найяскравіший приклад зам'ятого протесту – намети за Юлю на Хрещатику. Це був лише захоплений простір і німе нагадування, що Тимошенко за ґратами. Кілька рекламних щитів навіть не зносили, бо вони нікому не заважали.

Пізно восени торік під Українським ­домом на мовному Майдані залишилися двоє-троє людей. Сиділи там просто через упертість. Євромайдан теж не зможе довго стояти. Дієвий – загальнонаціональний страйк. Зокрема, блокування роботи підприємств, власники яких здатні натиснути на Януковича.

Політики сподіваються, що викликають у людей достатньо емоцій. Але це не так

минулого тижня Міліція підкреслено залишила усі мітинги без охорони, сподіваючись, що почнеться хаос. 30 листопада на Михайлівській площі люди самі навіть регулювали рух. У наметових містечках теж діє охорона, п'яних виводять.

Найнебезпечніший сценарій – якщо Янукович і далі бездумно провокуватиме людей. Тоді почнуться неконтрольовані силові виступи, криваві сутички.

Обмотайте чимось ліву руку, щоб захищатися від ударів

Вісім порад протестувальникам

1. За мирного перебігу подій треба налагодити зв'язок із міліцією, яка патрулює протестувальників – наприклад, нагодувати її обідом. ­Можна розпочати гру в теніс на кубок "Межигір'я" – міліціонери з цікавістю стежитимуть. За умови застосування сили найвиграшніша технологія – сісти і зчепитися ліктями. Якщо відриватимуть, тягтимуть – ваші друзі встигнуть зафільмувати і викласти в інтернет.

2. Маєте підозру, що битимуть, – обмотайте чимось ліву руку, щоб захищатися від ударів. Шарф або марлева маска зменшить дію сльозо­гінного газу. Якщо повалили – згрупуйтеся і закривайте голову, щоб не травмували життєво важливих органів.

3. Коли бачите провокаторів, не мовчіть. Пояснюйте людям, що це – пастка. Не беріть участі в бійці, не відповідайте на удари.

4. Серед міліціонерів бувають такі, як у вірші Павла Коробчука: "Я боєць із підрозділу "Беркут" Міністерства внутрішніх справ. На все, крім наказів зверху, я тупо клав". Але більшість – нормальні хлопці, навіть підвезені з Донецька і Луганська. Кажуть, у ніч на 30 листопада Майдан розганяв кримський "Беркут", який іще не встиг надивитися на мирних людей. Свої били б не так жорстоко або не били б узагалі.

5. На акції беріть паспорт, права, щоб вас не затримали для з'ясування особи. Я не чув, щоб з активістами жорстоко поводилися у відділках, – бояться розголосу. Кажіть, що маєте знайомих журналістів. Добре, якщо є можливість звернутися до людини з юридичною освітою.

6. Матері активіста "Чорного комітету" Богдана Тицького прийшла суїцидальна есемеска буцімто від сина: "Якщо зі мною щось трапиться, прошу нікого не звинувачувати". Коли на вас чинять такий психологічний тиск – робіть розголос у пресі, на Facebook. Скрізь заявляйте, що від вашого імені хтось бреше.

7. Не входьте в тісні контакти з СБУ, бо опинитеся на гачку, як колись шістдесятники. Якщо вас викликали в органи – розкажіть про це знайомим. Так зробив блогер Олег Шинкаренко у липні 2010-го. Тоді його допитували через коментарі відео з вінком, що впав на Януковича. Він описав у блозі свою розмову зі слідчим. Відкритість – зброя мирного протесту.

8. Із "Беркутом" реально порозумітися. А от "тітушки" – непередбачувані. При конфлікті з ними тікайте, знімаючи їх і бездіяльність міліції на відео.

×