По продукти плавали човном на інший берег

23-річна львів'янка Ірина Зджанська торік вісім днів відпочивала на Шацьких озерах

- Їздили наприкінці липня з хлопцем та рідною сестрою. Відпочивали "дикунами". Зібралися за півдня: взяли намет, спальники, килимки. Із продуктів - гречку, макарони, м'ясо на шашлики, консерви. Квиток на маршрутку в один бік коштував 40 гривень.

Жили в наметовому містечку біля озера Світязь. Платили по 10 гривень за день. Його охороняють, але цінні речі завжди брали із собою. Хоча з намету нічого не зникло.

Намети охороняють, але цінні речі завжди брали із собою

Там є питна вода, можна речі випрати. Обідали за столами біля наметів. До них підведена електрика, можна музику слухати, телефон зарядити. Туалети - поряд.

Готували на вогні. Спочатку думали збирати дрова в лісі. Але він вичищений від гілляк. Тому купували в'язки букових дров. Вистачило двох по 20 гривень.

Вода в озері й пляж надзвичайно чисті. За 15 метрів від берега - буйки. Там нібито починається "велика глибина". Дуже тішив дядько, який кричав у гучномовець, щоб люди за них не запливали. Окрім попереджень, розказував анекдоти. Дуже смішні, особливо про політику.

Вечорами турбази влаштовували дискотеки, але ми туди не ходили. Збиралися компанією біля вогнища й співали під гітару. Комарі докучали, тому потрібен засіб від них.

Як бракувало продуктів, пливли по них на інший берег озера. За "двадцятку" орендували човен.

На трьох витратили трохи більше як 600 гривень.

Де краще позасмагати

Піщані пляжі в селі Міжводне Чорноморського району, Крим. Екологічно чиста частина Тарханкутського півострову, без автотрас поруч. У селі є озера, бухти. Різких перепадів температури протягом доби не буває. За кількістю сонячного тепла місцевість перевершує Ялту й Сочі.

Пляж у селі Громове, Чорноморський район на півдні Криму. Море прозоре, вхід до води пологий, ідеальний для дітей. Піщане дно плавно поглиблюється протягом кількох метрів.

Мертва бухта, стара назва - Єнішари, у Коктебельській затоці в Криму. Її вподобали нудисти. Бухту назвали Мертвою через білий, наче в пустелі, пісок і відсутність зелені. Навіть у шторм море в цьому місці спокійне.

Де краще пожити в сільській хаті

Садиба зеленого туризму "Олеся" - селище Міжгір'я Міжгірського району на Закарпатті. Господарі організовують подорожі в гори й на полонини. Проводять гостей звіриними стежками. Під час прогулянок можна зустріти диких кіз, оленів, лисиць, кабанів. Допоможуть навчитися збирати лікарські трави, готувати трав'яні чаї та відвари.

Садиба "Під вербами" в селі Чорногузи Вижницького району Чернівецької області. Можна рибалити, спостерігати за нутріями. Для них серед ставу господарі звели будиночок.

Дачний котедж "Краса Карпат" у селищі Дубове Тячівського району на Закарпатті. Побудований зі смереки в гуцульському стилі. Розташований на горі, за 200 м над селищем. Господарі познайомлять із місцевими традиціями, проведуть на грибні й ягідні місця. Покажуть, як доїти овець, варити бринзу, навчать танцювати коломийку.

Садиба Неллі Орлової в селі Наукове Бахчисарайського району, Крим. Збудована в сосновому лісі, на висоті 600 м над рівнем моря. У селищі живуть астрономи, працює Кримська обсерваторія. Господиня пропонує національні кримсько-татарські страви, екскурсії Чатир-Дагом, спостереження за птахами.

"Ранчо дядюшки Бо" в селі Нерубайське - відпочинок у стилі кантрі на березі Хаджибейського лиману, за 4 км від Одеси та 10 км від Чорного моря. Можна прогулятися верхи, вирушити з власниками ранчо до катакомб, продегустувати домашнє вино.

Садиба в селі Люб'язь Любешівського району на Волині, за 150 км від Луцька. Поряд є озеро Люб'язь, річка Прип'ять, дрімучі ліси. Господарі тримають корову, порося, пасіку. Господиня навчить готувати, пекти хліб, вишивати.