Металеву ялинку – символ Революції гідності – розібрали на столичному майдані Незалежності

4

Неділя, 17 серпня, 17.15

32-річна Наталія Волощук іде вздовж залізничних колій від станції Десенка Вінницького району. Хоче доїхати до обласного центру. 15 хвилин тому тут зійшли з рейок 11 вагонів вантажного потяга. Розлетілися, розбили три стовпи й розірвали лінії електропередач.

– Я прийшла з дитиною на зупинку з дачі. Нарвала перцю, помідорів. Сіла на бордюр чекати електричку, – Наталія несе двоє відер овочів. Син 12-річний Максим тягне "кравчучку" з картоплею. – За 5 хвилин промчав товарняк. Ще здалеку чули стукіт, тріск. Потім – сильний гуркіт. Подзвонили до однокласника. Він на залізниці робить. Каже, електрички не чекати.

За чверть години Наталія із сином доходять до переїзду, де курсують автобуси до Вінниці. Бачать потрощені вагони, розкидані колеса та пружини від потяга. Приїздять рятувальники, міліція. Усіх відгоняють. Кажуть, може вдарити струмом.

– Ого, аж колія вигнулася, – знімає на мобільний Максим.

– Люди говорять, будуть ремонтувати всю ніч. Добре, якщо вранці пустять поїзди хоча б по одній колії, – оглядається на перевернуті вагони Наталія Волощук.

Аварія паралізувала рух до Києва зі Львова, Одеси. До ранку потяги не їздили в Росію, Молдову, ­Білорусь.

А в цей час:

25-річна Катерина Королівська розмовляє по мобільному зі своїм хлопцем Іваном, 26 років. Він їде автобусом на базу добровольчого батальйону "Азов" до селища Урзуф у Першо­травневому районі Донеччини. За 3 год. телефон у нього заберуть. Дозволятимуть спілкуватися з рідними раз на тиждень.

– Ваня працював у російській компанії геодезистом. Взимку вона закрилась. Всю весну шукав роботу за спеціальністю – без результату. Раз увечері побачив сюжет про "Азов". За тиждень пішов на вишкіл. Я його не відмовляла, – розповідає Катерина. Просить не вказувати Іванове прізвище. – Мати в нього померла, коли був малий. Батько благословив у дорогу. Домовились, як повернеться – одружимось.

– Жах! Скільки років на дачі з батьками картоплю копали й подумати не могли, що отак порчу на врожай наводитимуть, – каже 21-річний Степан Юшко.

З батьками копає картоплю на дачі під Полтавою. У землі знаходить пакет із висушеним вужем і чотирма тухлими яйцями. У рукавицях виносить і спалює за двором.

– У нас останні років п'ять родить найкраще серед усього дачного кооперативу. Яка б посуха не була, а картопля розміром з кулак. Усе через правильний догляд. А сусіди заздрять. Чув, як баби перемовлялися, нащо нам, міським, така гарна бараболя. Цього року – вся дрібна та гнила. Тепер хоч знаємо, чому.

– У вас усе добре? – питає медсестра, на вигляд років 25, старшого лейтенанта 34-річного Дмитра Радченка.

Він у Черкаському військовому госпіталі від 13 серпня. Командував танковим підрозділом у 51-й механізованій бригаді. Близько чотирьох тижнів перебував в оточенні бойовиків у Свердловському районі й під містом Краснодон на Луганщині. Більшість бійців перейшли російський кордон. Дмитро разом з іншими солдатами та офіцерами проривався до своїх. Усі вижили.

– Тільки почав хоч трохи спати. До того майже зовсім не міг, – розповідає Дмитро. Він проходить реабілітацію. Отримав 10 днів відпустки. – Не хочу згадувати ту м'ясорубку. Знав, що стоятиму до кінця, хоч і пропонували здатися. Коли приїхав додому і побачив батька, нічого не зміг вимовити.

Активісти Майдану 15 серпня покинули Жовтневий палац – останню будівлю, що займали в центрі столиці з грудня торік. Напередодні завантажили у фури мішки з гречкою і рисом, банки з салом та консервацію. Частина майданівців перебралася на Труханів острів.

Замість фото Петра Порошенка світлину колишнього президента-втікача Віктора Януковича з Генеральним секретарем ООН Пан Гі Муном розмістили на офіційному сайті Організації Об'єднаних Націй 13 серпня. Таку ілюстрацію опублікували під новиною про телефонну розмову між Пан Гі Муном і Петром Порошенком.

Металеву ялинку – символ Революції гідності – розібрали на столичному майдані Незалежності 15 серпня. Напередодні з неї зняли плакати й прапори. Зберігатимуть їх у Музеї Івана Гончара. Каркас – у Музеї Великої Вітчизняної війни. Новорічної ялинки в центрі столиці більше не встановлюватимуть.

Прикрашати легкові автомобілі орнаментом української вишиванки стало модно в Канаді та Аргентині. Власники машин викладають фото у соціальних мережах.

Президент Росії Володимир Путін під час дводенного візиту до анексованого Криму минулого тижня ночував у кума Віктора Медведчука – лідера організації "Український вибір", колишнього керівника Адміністрації президента Леоніда Кучми.

2500 бобін із колючим дротом для облаштування та укріплення кордонів із Росією і анексованим Кримом продасть США прикордонній службі України.

Це коштуватиме $435 тис.

Церква Московського патріархату розколеться

Від обрання предстоятелем Української православної церкви Московського патріархату митрополита Онуфрія Березовського більше мінусів, ніж плюсів. Він завжди був проти незалежності будь-якої православної церкви в Україні. Онуфрій – ще гірший очільник, ніж покійний Сабодан. Той все-таки зберігав прихильність до України.

Новий глава – палкий прихильник "русского мира", шалено ненавидить УПЦ Київського патріархату. Але здолати її не зможе. Навпаки, в його церкві обов'язково відбудеться розкол. Там є потужна група проукраїнських молодих єпископів. Якщо вони згуртуються, зможуть створити нову церкву або приєднаються до Київського патріархату. Тоді в Україні замість Московського патріархату залишиться Російська православна церква.

Дмитро СТЕПОВИК, доктор богословських наук

Україна шокувала росіян

Російський правлячий клас не сприймає українців як окрему націю. Тут виникає запитання: де закінчуються малороси, а починаються злі бандерівці?

Росіяни втямили, що не треба приєднувати вороже налаштовані до них території. Існував міф, що це чотири області – Волинь, Тернопільщина, Львівщина, Івано-Франківщина. А Майдан зруйнував цей міф. Виявилося, що бандерівці є й у Дніпропетровську, Харкові. Навіть на Донбасі. Це стало шоком для них.

Ігор СЕМИВОЛОС, керівник Центру близькосхідних досліджень

Що робили в міліції і судах

У власному будинку 53-річний директор лазні з Кіровограда влаштував дім розпусти. Під сауну обладнав декілька кімнат. За годину перебування там клієнти платили 100 грн, послуги повії коштували від 400 до 1200 грн.

– Лазні були облаштовані в одній частині будинку. Власник із 18-річною співмешканкою жили в іншій. До секс-послуг залучав дівчат віком до 25 років, багато з них – неповнолітні. За підвищену плату клієнтів обслуговувала також співмешканка, яка була на сьомому місяці вагітності, – каже Олександр Цуркан з обласної міліції.

13 серпня чоловіка затримали. Йому загрожує до семи років в'язниці.

52-річний Вадим Фокін сів у власну чорну Toyota Camry і втік від обуреного натовпу із центральної площі Житомира. 15 серпня його мали призначити начальником міліції області, представити особовому складу. Кілька сотень людей вийшли на протест.

– Ми не хочемо бачити його тут. Стосовно начальника міліції мали три вимоги: провести громадські слухання, обирати серед місцевих працівників, не призначати колишніх підлеглих Захарченка. Жодної вимоги не виконали. Фокін не написав рапорт, коли розстрілювали майданівців, – каже Олександр Таргонський із житомирського Автомайдану.

Доки Вадим Фокін із губернатором Сергієм Машковським сперечалися з активістами, на його спину наклеїли наліпку "Люстрація". До цього часу Фокін працював заступником начальника міліції Київської області.

Пиво, печиво, чай і презервативи украв із крамниці в райцентрі Снігурівка Миколаївської області 51-річний зловмисник. Двері зламав монтировкою. Збирався на побачення. Правоохоронці затримали чоловіка 14 серпня за кількасот метрів від магазину. Йому загрожує до шести років тюрми.

14 серпня Печерський райсуд столиці відпустив професора столичного університету економічного напряму, який співпрацював із російським ФСБ. Його визнали винним. Та, зваживши на співпрацю із СБУ, звільнили від відповідальності.

Російські спецслужби завербували професора наприкінці 2005 року. Пропонували шпигувати за гроші. У червні 2014-го він отримав завдання – обстріляти сигнальними ракетами будівлю посольства Польщі. Мав зробити це напередодні візиту президента Петра Порошенка до Варшави. Науковцю пообіцяли заплатити 3 тис. євро. Він відмовився.

"Я мав 36 зустрічей із Путіним. Майже на кожній із них він повторював, що Україна – це несправжня країна, це територія. Абсолютно вірив у те, що українців є всього п'ять мільйонів, як у Грузії. А всі решта – це просто штучна організація людей. Українці, на його думку, живуть в ­Івано-Франківську, Тернополі, Львові та на Волині, і все"

Михаїл СААКАШВІЛІ, екс-президент Грузії

Читачі висловлюються про матеріали, які їм запам'яталися у попередньому номері "Країни"

Наснилося, що їду в Алупку на море. У Сімферополі на вокзалі мене зустрічають із короваєм жінки у вишиванках. ­Оркестр грає український гімн. На табло, де годинник, написано – 15.08.2016.

ВОЛОДИМИР

Товариш сім'ю вивіз із Донецька до родичів у Запоріжжя. На блокпості терористи хотіли забрати машину. Дав 2 тисячі гривень, щоб випустили.

АРТЕМ, Донецьк

П'ять років працював у Росії менеджером спортивної компанії. Звільнився, бо директор сказав: через вас, хохлів, росіянам скоро не буде чого їсти. На прощання відніс йому в кабінет кілограмовий шмат сала.

ВІКТОР, 29 років

Як була малою, боялася, що 95-річна прабаба засне і впаде на мене. Вона любила ночами сидіти на стільці біля мого ліжка.

ВАЛЕРІЯ, 25 років

×