понеділок, 28 квітня 2014 16:15

"Кінцева мета афери з Кримом і погромів у східних областях – федералізація України"
2

Станіслав РЕЧИНСЬКИЙ, 50 років, журналіст. Народився в місті Майкоп Краснодарського краю, Росія. У 1982–1984 роках служив в Афганістані. 1990-го закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працював журналістом. Із 1998-го по 2003 рік очолював прес-службу Української православної церкви Московського патріархату. Через два роки став керівником прес-служби СБУ. Головою цього органу тоді працював Олександр Турчинов. Згодом створив сайт ОРД – ”Оперативно-разыскное дело”. Зараз керує ним. Пише на політичні теми та про корупцію. ”Воєнний час усе розставляє на свої місця, – говорить Речинський. – Нібито обережний Коломойський несподівано показав сталеві яйця. Забезпечив порядок і патрулювання в Дніпропетровську. І там – усе мирно. А нібито всесильний Ахметов, який донедавна мав цілого ”кишенькового” президента, як виявилося – не здатний контролювати рідний Донецьк. І там гопота вбиває людей. Постає запитання: чи Ахметов відчуває відповідальність за смерті останніх місяців? Адже це він привів до влади тупу жадібну тварину на прізвище Янукович. Адже саме він завдяки своєму ”призначенцю” отримував жирні шматки української власності. Він – відчуває провину? Він – готовий спокутувати? Чи він просто ганчірка? Або – ”п’ята колона”? І цілеспрямовано працює на окупанта, на Кремль? Схоже, зараз час Ахметову визначитися. Не сумніваюся, що його можливостей цілком вистачило б на те, аби не тільки ”зачистити” всю Донецьку область від тітушок і російських ”туристів”, а й щоби перекрити кордон. Неформально. Але дієво. Не сумніваюся, що в Ахметова достатньо коштів навіть для відновлення української армії”. Має трьох дітей. Захоплюється християнською і буддистською літературою
Фото: фото: Тарас Подолян
Бійка в Донецьку між учасниками двох мітингів – за цілісність України та проросійського, 13 березня 2014 року

Чому мовчить Рінат Ахметов

Мільярдер Рінат Ахметов – давній партнер колишнього президента Віктора Януковича. Він був його основним спонсором під час виборчої кампанії 2010 року. Отримав найбільші бізнесові вигоди за останні чотири роки. Під час Майдану і розстрілів учасників протесту Ахметов мовчав. Зараз, коли відбуваються погроми в Донецьку, він, неформальний господар цього міста, також мовчить. Чому?

Рінат Ахметов справді має величезний вплив на Україну? Чи ми перебільшуємо?

– Майдан – це революція проти угруповання Ахметова. Бо саме завдяки Рінату Леонідовичу прийшов до влади Янукович. Перший раз, коли став прем'єром при Кучмі, вдруге – прем'єром за Ющенка і втретє 2010 року, з перемогою на президентських виборах. Тоді Ахметов був надзвичайно впливовий, хоч публічно дистанціювався від політики. Але Янукович – це насамперед його витвір.

Потім у Віктора Федоровича виникла манія величі. Останні два роки "сім'я" показала себе як достатньо самостійна структура, і влада почала вважатися "сімейною". З'явилися навіть плітки про конфлікти між Януковичем та Ахметовим. Їх вигідно було поширювати насамперед Ахметову. Бо він почав дистанціюватися від непопулярного режиму. Зараз Ахметов уже не має значного впливу на всю Україну.

Але Донецьку область контролює?

– Так, і дуже міцно. Те, що відбулося там у неділю 16 березня, коли банда погромників під прикриттям міліції трощила прокуратуру й управління СБУ, – це продовження того, що починалося 2003 року (проросійські мітинги під час українсько-російського конфлікту щодо Тузли. – "Країна"). Тоді Ахметов теж вивів на ву­лиці людей із прапорами так званої Донецької республіки та Росії. І виторгував у Кучми фактично повну владу на Донеччині. Відтоді в нього там усе було під контролем – силові структури, адміністративний апарат. Теперішній керівник міліції Костянтин Пожидаєв раніше очолював службу безпеки ДТЕК (енергетична компанія, що належить групі компаній Ахметова СКМ. – "Країна"). Міліція буквально щитами захищала тих, хто громив прокуратуру і СБУ. Чому? Бо ці дві структури Ахметов зараз не контролює. Микола Франтовський, новопризначений прокурор області, це не його людина. А начальник обласного СБУ Валерій Іванов – це колишній керівник служби безпеки тарутинського холдингу (Сергій Тарута – голова Донець­кої обласної держадміністрації. – "Країна"). Після цього натовп пішов громити офіс його компанії "Індустріальний союз Донбасу".

Чому Ахметов так протидіє Таруті?

– Бо Тарута – ставленик Києва. А Ахметов хоче запобігти втраті контролю над Донець­кою республікою і забезпечити її автономне існування. Його основна мета – щоб Україна швидко стала федеративною.

Про що свідчить обшук у швейцарському офісі Ахметова?

– По-перше, обшук був 27 лютого. Відтоді минуло три тижні. По-друге, Ахметов свій закордонний бізнес дуже наполегливо відмивав багато років. Там усе ведуть по-білому. Він надіється, що за законом на Заході в нього нічого не зможуть забрати. Російська частина бізнесу Ахметова значно вразливіша. Він продає туди метал, вугілля. Діє також у парі з Борисом Колесніковим (донецький підприємець, власник кондитерської фабрики "Конті" й виробника свинини "АПК-­Ін­вест", колишній віце-прем"єр. – "Країна"), чий бізнес повністю орієнтований на Росію. Тому, якщо Москва надавить – буде боляче. Ахметов, як досвідчений картяр, прорахував ризики. Зрозумів: якщо на Заході щось і заблокують, втрати будуть менші, ніж у Росії. Тому для нього найвигідніший варіант: федералізація України, коли він фактично залишається господарем Донбасу.

Інакше в нього можуть конфіскувати частину власності?

– Майдан перелякав Ріната Леонідовича. Він розуміє: нова київська влада і народ-­переможець прекрасно знають, що до влади Януковича привів Ахметов. І за колишнього президента саме він отримував найбільші преференції в бізнесі. Зараз нажиті тоді активи можуть забрати.

До федералізації примушують і внутрішні конфлікти, і дуже сильний зовнішній тиск. Думаю, це кінцева мета й афери з Кримом, і погромів у східних областях. Сподіваються, що під тиском цих двох факторів Київ піде на федералізацію України.

Їм це вдасться?

– Не думаю, що це буде легко. В Україні достатньо сильних противників федералізації. Якщо вона не вдаватиметься, спробують ще більше дестабілізувати східні регіони.

Як розцінювати заяви Ахметова про те, що він – за мир і не хоче крові?

– Це – підла подвійна гра. Як завжди.

Арешт Дмитра Фірташа може остудити плани Ахметова?

– Не думаю. Досі не знаю глибинних причин арешту Фірташа. Підозрюю, що це намагання отримати доступ до повнішої інформації про газові схеми, зокрема Путіна та української влади. Але Ахметов дуже великі гроші вкладає у відбілювання своєї репутації та в юридичну підтримку свого бізнесу на Заході. Тому підкопатися до нього там буде складно.

Коли за сепаратизм арештували колишнього губернатора Харківщини Михайла Добкіна, ­Ахметов вступився за нього й запропонував навіть внести заставу. А коли були смерті на Майдані, він обмежився словами, що виступає за мир. Чому так?

– Ахметова не цікавить Україна як держава. Його цікавить лише своє князівство. Добкін також сповідує федералізацію. Тут вони – союзники.

Чому губернатором Донеччини призначили Сергія Таруту? Він казав, що Ахметов сприяє його роботі в регіоні.

– Тут – хитра гра. Думаю, і Ахметову пропонували очолити Донецьку область. Він відмовився, бо хоче бути не політичним лідером, а реальним. Щоб у випадку санкцій Заходу на нього, як на політичну фігуру, вони не поширювалися.

Тепер Ахметов казатиме, що Тарута не справляється зі своїми обов'язками?

– Так, ставленик Києва не здатен контролювати ситуацію на Донбасі. Тому єдиний вихід зараз – федералізація України. Тобто змінити Конституцію і зробити Донецьк малозалежною від Києва територією. Якщо – ні, він запропонує два інші варіанти, якими лякатиме Київ. Це або Донецька республіка як самостійна частина, або ж перехід у склад Росії. Хоча останній варіант і для самого Ахметова – не найкращий. У Росії він не матиме тієї влади, до якої звик в Україні.

Що саме федералізація дасть Ахметову?

– Його цілі прості – контролювати силовиків і адміністративну владу. Щоб не було варягів із Києва, які можуть нашкодити бізнесу. Це вічний страх, що рано чи пізно хтось прийде і нагадає йому про сотні за­сипаних у шахтах трупів. Або що взагалі заберуть бізнес. Федералізація дозволить стати незалежними від змін влади у столиці.

Як має діяти нова українська влада?

– Непогано було б зараз порушити якісь справи щодо Ахметова, не випустити з країни, почати руйнувати його зв'язки у силових структурах. Але це викличе серйозну протидію. А внутрішня ситуація в Україні нині дуже хитка.

Чому сепаратизм у східних областях сильніший, ніж на півдні?

– Так, на півдні поки що не громлять адміністративні будівлі. Але пропаганда працює. Нам тільки здається, що сепаратизм там спить. В Одесі не так багато його прибічників серед народу, але лишилися сильні представники старої влади. Наприклад, Сергій Ківалов. Він там – впливовий чоловік. Його телеканал агітує за Росію.

Навіть у сонному Миколаєві на вихідних були проросійські мітинги. Усім цим керують із Кремля. Поки що вони активніші на сході, бо мають сильного союзника – Ахметова.

Але в Дніпропетровську сепаратизм придушили.

– Олігарх Ігор Коломойський показав здатність боротися за єдність України. Він не лише придушив сепаратистські потуги, а й допомагає міліції, армії. Там склалася ситуація єдиновладдя, коли губернатор (Ігор Коломойський. – "Країна") повністю підпорядковується Києву. Звичайно, на Дніпропетровщині є персони типу Вілкула (колишній віце-прем'єр. – "Країна"), але вони поки що не чинять активної протидії.

Росія може після Криму ввести війська в ­Донецьк?

– Припускаю варіант, що для шантажу розіграють ще й карту Януковича. Сценарій дуже простий. Якщо будуть масові сутички в Донецьку, теракти – люди у формі "Правого сектора" когось убивають, а через 2 години в місто входять російські війська з Януковичем.

Ахметов відчуває на собі відповідальність за смерті людей на Майдані?

– Якщо він у свій час закатав більше сотні людей у себе в області, то не думаю, що його особливо розчулювали смерті на вулиці Інститутській у Києві. Ахметов виник як хто? Як ліквідатор іншої великої банди ще в складі угруповання Ахатя Брагіна. Юрій Луценко на початку "помаранчевого періоду" (тодішній міністр внутрішніх справ. – "Країна") намагався повернутися до цих справ і дорозслідувати їх. Рінат Леонідович тоді тікав з України. Він те все прекрасно пам'ятає. І зараз намагається цьому запобігти. Ахметов понад усе боїться тюрми.

Обидва сини живуть в Англії

47-річний Рінат Ахметов є найбагатшим громадянином України. На кінець 2013-го його статок сягав 12,5 мільярда доларів.

Родом із Донецька, із сім'ї шахтаря. За походженням – казанський татарин. У юності займався боксом. На зламі 1980–1990-х нібито заробляв грою в карти в казино Москви та Сочі. Був помічником у президента футбольного клубу "Шахтар" Ахатя Брагіна, якого називали господарем Донецька. Брагіна підірвали на стадіоні в жовтні 1995 року. Всі активи перейшли Ахметову, який почав контролювати більшу частину Донбасу.

35-річним закінчив економічний факультет Донецького національного університету. Засновник і власник фінансової групи "Систем Кепітал Менеджмент". До неї належать понад 100 підприємств у сферах: видобуток вугілля, електроенергія, страхування, телекомунікації, нерухомість, автозаправки, сільське господарство, банк ПУМБ, футбольний клуб "Шахтар". Володіє компаніями в Росії, США, ­Великій Британії, Швейцарії. Нещодавно швейцарська прокуратура обшукала один з офісів компанії Ахметова "ДТЕК". З'ясовують її причетність до фірми "Мако Трейдінг" Олександра Януковича – старшого сина колишнього президента України. Її підозрюють у відмиванні коштів.

З Віктором Януковичем пов'язаний із 1990-х. Підтри­мував його під час обох президентських кампаній. За час його керування країною Ахметов монополізував ринок електроенергії.

Народний депутат від Партії регіонів із 2006-го по 2012 рік. Був її спонсором. На парламентські вибори 2012 року не пішов. Зате завів у список "регіоналів" близько 40 "своїх" народних депутатів.

Дружина Лілія – голова ревізійної комісії "СКМ". У подружжя двоє синів – 25-річний Дамір та 16-річний Алмір. Обидва живуть в Англії.

– Для меня самая большая санкция – когда я не смогу ходить по своей донецкой земле и дышать с вами этим воздухом, – сказав Ахметов 31 грудня торік, коли до його маєтку приїхали автомайданівці.

Заговорив про Майдан 25 січня – через три дні після перших смертей протестувальників. Прес-служба "СКМ" тоді поширила заяву, що все треба вирішувати без кровопролиття.

Про погроми, які проросійські бойовики влаштовували в Донецьку в березні, мовчить.

Зараз ви читаєте новину «"Кінцева мета афери з Кримом і погромів у східних областях – федералізація України"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі