Демченка до Зінченка

Не кожен знає, хто з українців першим виграв Суперкубок УЄФА у складі закордонної команди. Цим футболістом був Андрій Демченко із Запоріжжя. Він на початку 1990-х "стал русским" у московському ЦСКА. Згодом перейшов до голландського "Аяксу", за який і вийшов на заміну в матчі за Суперкубок 1995 року. А потім покотився донизу, завершивши кар'єру в українських командах нижчих ліг.

Олександр Зінченко теж потрапив до європейського клубу "через Росію". Але, на відміну від Демченка, не став "русским" за паспортом. Можливо, і він вийде на заміну в переможному фіналі єврокубка, хоча навряд. Але порівняв я цих двох футболістів різних поколінь з іншої причини. Юного Демченка віддали Росії. Юного Зінченка – ні. За цей вибір з Олександром "розрахувалися" місцем у національній команді, де він нічого путнього не показав.

Прихильники цього дивного рішення принишкли було після минулорічного провалу нашої збірної, "підсиленої" Зінченком, і невдалих виступів цього ж гравця у чемпіонаті Нідерландів, куди його відправили із "Манчестер Сіті" в оренду. Тепер почалося знову – Зінченко став інколи потрапляти до складу команди з Манчестера. І тепер він – суперзірка!

Насправді все не зовсім так. Я уважно спостерігав за Зінченком останні два роки. Футболіст він справді дуже здібний. І, можливо, добре, що потрапив у систему "Манчестер Сіті", а не у м'ясорубку вітчизняного чемпіонату. В Манчестері талановитого хлопця поступово підведуть до максимуму. А вже потім він або залишиться в команді, або йому підшукають інше місце. І лише тоді, як мені здається, його слід буде спробувати залучити до нашої національної команди.

На осінь минулого року було помітно, що Зінченко до першої збірної України ще не доріс, а "молодіжку" – переріс. Поки що я розглядав би скоріше його перспективи в національній збірній, ніж у команді тренера Ґвардіоли. У Манчестері українець – один із гравців ротації, яким був колись у лондонському "Арсеналі" капітан збірної Олег Лужний. У національній команді Олександр Зінченко може – не тепер, а згодом – стати новим Андрієм Вороніним. Той теж був у "Баєрі" одним із багатьох, а у збірній – одним із лідерів. Тому не має особливого значення, чи випустять Зінченка на заміну у фіналі Ліги чемпіонів, як колись Демченка – у Суперкубку УЄФА. Спочатку "Манчестер Сіті" має до цього фіналу дійти. І коли дійде, то це станеться аж ніяк не завдяки українському футболістові.