понеділок, 04 січня 2010 16:01

11 грудня вийшов другий номер журналу "Країна"

Удома ввечері після перегляду новин вирішила роздивитися новоспечений журнальчик. Виявилося, що він - доволі непоганий. Матеріал про помаранчеву революцію вразив кутом викладу. У журналах і газетах міні-ювілей Майдану здебільшого подавали як хроніку подій. А тут - щоденники звичайних людей. Перечитувала їх і декілька разів пожалкувала, що сама не вела записів у листопаді-грудні 2004-го.

Наталія, 22 роки, Житомир


Журнал по-українськи повинен мати свою точку зору. Це стосується, наприклад, матеріалу про помаранчеву революцію. Ці щоденники мене, наприклад, роздратували, бо вони нічого не доповнюють до того, що я знаю про ці події, учасником яких була. А після таких щоденників залишається присмак того, що все це була помилка. І даремне витрачання сил та часу.

Ірина КРАСУЦЬКА, 45 років, Київ




Петлюровская агитка про вшей заставляет посмотреть на гражданскую войну с совершенно другой стороны. Ведь об этом до сих пор я мало знал - раньше как-то все на слуху были красные, белые... Читаешь и чувствуешь, что оно становится твоим: мы же в молодости про петлюровцев только плохое слышали.

Олександр СОКОЛОВ, 55 років, старший науковий співробітник, Київ


Давно захоплююся творчістю Марії Матіос. Її колонка у вашому журналі мене просто вразила. Такі події стали для мене справжнім відкриттям, вони додають важливий штрих до того, що сталося з Івасюком.

Володимир СТЕПАНЧУК




Тимошенко-лялька вдвічі впала в ціні. Ой біда! Але якщо апарат для переливання крові можна придбати лише за кошти з продажу таких "ляльок", то виготовляйте їх побільше, нехай наші товстосуми хоч якусь користь приносять простому люду, витрачаючи мільйони гривень на забаганки. Це ж треба! Зараз лусну від обурення! За якусь "бездєлушку" (без образи до скульптора) викинути від 4 до 102 тисяч доларів. А моя зарплата ледве 100 доларів сягає. Нехай скульптор зробить ще ляльки з діда Івана, якому 99 років, і баби Тетяни, якій 104 роки, що з Житомирщини. Можливо, хтось із багатеньких купить собі ці ляльки, щоб бути ближче до народу.

Медичний працівник, 57 років, Львів




Звернув увагу на статтю про циганського барона. Вона показує, що цьому народу підвладні не тільки карти, кузня, спів і танці, а й бізнес.

Сергій Іванович, 64 роки, Львів


Цікаво, як Ющенко викреслив грузинів зі списку. А от хто такий Іздрик - так і не зрозумів.

Павло БАЛАБАНОВ, науковий співробітник, 35 років, Київ



Не робить честі журналу рубрика "Папараці". Це межує з тим, що хтось сторонній заглядає у ваше вікно. Чому ви стараєтеся перейняти в Заходу не найкращі ідеї?

Володимира Григорівна, 65 років, пенсіонерка, Київ

 


Засмутився після статті про нелегалів. Виявляється, з Нового року в нас буде купа чорних, а ми про це й не знаємо. Я був шокований, що президент на це все закриває очі.

Микола САЛЬНИКОВ, 55 років, будівельник, Київ




Статті написано простою мовою, хочеться дочитувати до кінця. Але незрозуміло, для кого журнал: для жінок, пенсіонерів, студентів? Таке враження, що хочете охопити смаки всіх вікових категорій, написати потроху для кожного, а в результаті, в цілому - ні для кого.

Марія, 25 років, програміст, Київ



Одразу привернули увагу два матеріали: репортаж про літню пару - дуже доречним тут було збереження унікального типу мовлення подружжя, та рубрика "Папараці". З одного боку, нечемно підглядати в щоденники інших. А з іншого, чого гріха таїти - така вже людська природа. Завжди хочеться знати, а що там зараз отой сусід робить. Тому я, як, підозрюю, і більшість ваших читачів, із превеликим ентузіазмом намагалася видивитися, який же номер телефону в Януковича.

Людмила ОЛІЙНИК, журналіст, Ужгород



Вразило фото на розвороті про діда і бабу, які прожили 80 років разом. Зразу стало цікаво - чи протримаємося ми з чоловіком так довго. Подобається, що все в журналі написано простою мовою. Наче друг переповідає.

Людмила, 47 років, бухгалтер, Київ


Сподобалася фотографія діда з бабою - правдива, нічим не прикрашена. Добре, що текст невеликий. Кількох цитат достатньо, щоб побачити і відчути, як жили ці люди, як вони любили і люблять одне одного.

Стаття про E-bay - ні про що, жодної корисної інформації, шопопало. Або ця лялька Тимошенко - до чого воно? Не те що поради адвоката. Відразу запам"яталося, що двері міліції вночі можна не відкривати, при обшуку можна забрати речі родичів.

Найбільше не подобається подача великих текстів. Навіщо перебивати його всілякими зносками-виносками, дописками, додатками? Починаєш читати одне, а на наступній сторінці щось зовсім інше. Я плутаюсь.

Ольга
, перекладач, Київ



Мені особливо сподобалося про Бессарабку. Шкода, що немає інформації про те, як можна туди влаштуватися працювати і скільки отримують всі ті "люди з вищою освітою", які там торгують.

Євген, 27 років, колишній аспірант філософії, Київ


Журнал подобається - і мені, і дружині. Цікавий матеріал про нелегалів. З одного боку, всі і так чудово розуміють, що живеться їм тут не солодко. Кожного ранку повз "Шулявку" проїжджаю і бачу, в яких вони умовах. Але з іншого боку - важко писати про загальновідомі речі з цікавинкою. Вам це вдалося.

Дуже гарна "Афіша". У 95% випадків я не піду на ті події, але про музикантів або про фільми можна почерпнути прикольні факти. Таке враження, що багато політики хоча, здавалося б, не на неї ухил робиться.

Сергій, 26 років, філолог


Прочитала "Універсальну шпаргалку політичного промовця" в гостях у сестри. Ми, п"ятеро дорослих, сиділи на кухні і по черзі читали кожен свої комбінації. Не могла дочекаться, коли до мене дійде журнал. Перше бажання - перевірити чи це правда. Таки да! Ми ржали. Хоч сестра з чоловіком читали це вже вдруге. Зять казав: послухайте Ющенка, він так говорить весь час. А потім послухали Юльку у програмі Шустера - вона так само. У мене був культурний екстаз. Хто це придумав?

31 рік, Наталя ЛИТВИНЕНКО, Київ


Я сама з російськомовного регіону, але мені страшенно подобається читати українською. У вас мова жива, приємна. Іноді зустрічається суржик, але він на місці, так, як і говорять люди насправді.

Жителька Горлівки


Не сподобалася афіша. Дуже хаотична - не зрозуміло, де, коли і що відбувається.

Марія, 23 роки, Київ


Сміливий у вас журнал. Назвали Януковича "Яником", не побоялися. Узагалі все так життєво написано, є з чого посміятися.

Таксист, Київ 
Зараз ви читаєте новину «11 грудня вийшов другий номер журналу "Країна"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі