У цієї влади немає нічого спільного з українським культурним продуктом.
Так вважає журналіст Роман Чайка. В інтерв'ю Gazeta.ua поділився міркуваннями про культурну політику в Україні.
"Для "Слуг народу" логічний підхід – поскорочувати програми з культури. Для чого витрачати гроші на те, що їм не потрібно, - каже Чайка. - Це такий "русскоговорящий постсовок". Немає значення, який етнічний бекґраунд у людини, – асоціює себе з російською версією Союзу.
Сферу культури і так слабко фінансують. Подивімося на туристично-історичні місця України. Де зайшов приватний бізнес або місцеве самоврядування – Одеса, Львів – щось вдається. А де працює держава – стан музеїв та архівних фондів нікчемний.
У цивілізованих країнах культурний продукт швидко розвивається, оцифровується. Світ його інтегрує разом із прогресом. А ми маємо майже нереформовану державу. Якісний мистецький продукт є заручником нафталінового фуфла. Згадайте помпезні концерти з нагоди Чорнобильської трагедії. Що само по собі звучить як оксюморон. І в нас було багато такої гидоти, яка прикривалася як культурний продукт і використовувала гроші з бюджету.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінокритик назвав найкращі українські фільми року
Останніми роками частина держпрограм нарешті дала плоди. Підхід змінили на конкурсний. Те ж Держкіно змогло показати результат. Це паростки, початок шляху, коли ринок почне відшліфовувати краще, конкурентне.
Інститут книги почав робити перші кроки. Культурний фонд уперше намалював стратегію, а не цю постсовкову візитівку "дні культури України у Зімбабве". Частина академічних колективів перейшла на рейки муніципальних сцен. Почали бути схожими на сучасний театр, стягувати аудиторію. З'явилися альтернативні майданчики. Хоча б театри "Дикий", "Золоті ворота" – і це тільки в Києві.
З літературою трохи простіше. Вона більше унезалежнилася від держфінансування. На початку 2000-х ще видавали книжки членів Спілки письменників, яких ніхто не читав, але вже були хітові твори Юрія Андруховича, Любка Дереша, Оксани Забужко. З'явилися автори, які, за прикладом того ж Андрія Куркова, трималися на ринку завдяки перекладам, їх тягнули на серйозні світові фестивалі та книжкові ярмарки.
Щоб виникло поле для митців, треба створити матрицю. Вона поки що вимагає бюджетного фінансування. І потрібні культурні менеджери, які відокремлюватимуть поплавських від культури".
Повне інтерв'ю з Романом Чайкою читайте в журналі "Країна" від 9 квітня.
Уряд планує урізати фінансування Міністерства культури, щоб залучити кошти для боротьби з коронавірусом. Про це 25 березня повідомив комітет Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики. Йшлося про скорочення видатків, зокрема, для Українського культурного фонду на 449 млн грн, Держкіно – 286,5 млн, Інституту книги – на 101,6 млн.
9 квітня заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук повідомила, що фінансування культури в державному бюджеті на 2020 рік зменшиться не так суттєво, як у попередній версії проєкту. Зокрема, Культурний фонд отримає 400,86 млн грн, Держкіно – 450 млн, Інститут книги – 100,16 млн.
До епідемії коронавірусу було передбачено виділення 0,7 млрд грн на УКФ, 750 млн – на Держкіно, 151,7 млн – на Інститут книги.
8 
4880
Коментарі