Столична майстриня художньої вишивки Тетяна Протчева заохочує людей долучитися до вишивання карти України, узгодженої в інституті картографії. Це друга карта, яку вона вишиває. Першою була мапа світу. Її киянка презентувала на виставці у Шанхаї. До створення карти доклали руки представники 192 країн світу. Потім майстриня передала її до музею Шанхая.
Про це та інше Протчева розповіла в інтерв'ю Gazeta.ua.
"У 2011 році проект "Карта України" занесений до національного реєстру рекорду, - говорить вона. - Ця карта готова, але її ще можна вишивати. Поки буде місце на полотні, доки і триватиме проект. Подорожуючи по різних куточках України і світу, я її завжди беру з собою".
Іноземці вишивали українську карту?
Звісно. Були з Австралії, Бразилії, Канади. Багато іноземців хотіли вишити хоча б один хрестик, долучитися до проекту. Усім вона цікава. Незабаром я буду їхати в Австралію на виставку й обов'язково її візьму туди. Я вважаю, що це дуже вдалий спосіб знайомства з Україною. Кожна область позначена своїм орнаментом і це цікаво.
Коли розпочали цей проект? Чия була ідея?
Я - автор ідеї, підтримав мене син. Почали проект у Луцьку ще у 2009 році. Станом на 2011 рік у ньому взяло участь 236 осіб. Зараз уже близько 500 людей своєю працею допомогли у створенні карти.
Хтось із відомих осіб долучився до вишивки?
Катерина Ющенко вишивала. Камалія запрошувала у гості. Також Григорій Чапкіс долучився, Ольга Сумська, Олег Скипка й інші. Тепер важко усіх згадати.
Над чим працюєте зараз?
Наразі працюю над створенням портрета Нобеля. Плануємо у музеї Стокгольму зробити презентацію. Але поки що я лише створюю схему.
Чому саме портрет Нобеля?
У мене є знайомий зі Стокгольму. Його син працює у музеї Нобеля. Я ще раніше хотіла зробити портрет цього науковця, але не вистачало стимулу. А нещодавно мені запропонували вишити саме його. Я відразу сіла за комп'ютер і почала працювати. Головне – правильна мотивація. Можливо, вдасться зробити невеличкий тур, представити картини у музеї Швеції, посольстві і в інших містах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Столична майстриня вишила "сяючу" кицьку, яку повезе до Японії
Чи не хотіли б зробити тематичну українську виставку, наприклад, вишитих портретів усіх президентів України?
Я роблю портрети випадково і спонтанно. Головне – мотивація. Потрібна ідея, бо ці проекти не є комерційними.
Що найчастіше купують із ваших робіт?
Купують ікони, обкладинки для паспортів. Переважно замовляють мої роботи на подарунки. А іноземці купують для дітей метелики, вишиті "сяючою" ниткою. Вони дуже цікаві. Діти бігають у темні кімнати, щоб подивитись, як вони світяться.
Чи думали ви, що досягнете успіху у цьому занятті?
Мені пророчив священик. Коли він уперше побачив мої роботи, сказав, що у мене велике майбутнє у цьому напрямку. Дійсно, тепер я навіть потребую допомоги, бо не встигаю. Але всі схеми роблю сама. Якщо є мотивація – за три ночі можу зробити. Також важливо розвиватись і вчитися новому. Для цього я із задоволенням виїжджаю за кордон. Якось спілкувалась із шотландкою, яка теж займається вишивкою. Я говорю, що неможливо заробити на цій справі. А вона мені: "Он бачиш "Lexus" під вікном стоїть? То моя машина, на яку я заробила на вишивці!". Вона розповіла, що створювала схеми і робила набори. Наприклад, карти Шотландії. Людям цікавий не так кінцевий продукт, як можливість самому це зробити.
А чоловіки приходять до вас на майстер-клас із вишивки?
Так, приходять. Наприклад, одного разу зателефонував чоловік років п'ятдесяти. Казав, що незручно, навіть жінка сміється. Але ми усе ж провели майстер-клас. Хоч зір уже гірший, але йому було надзвичайно цікаво. Казав, сподобався сам процес. Якщо є бажання – не потрібно соромитись.
11 
4880
Коментарі
5