Київський художник Іван Семесюк є головою творчого угрупування "Союз вольних художників". Виставлявся у рамках проекту "Жлоб. Жлобство. Жлобізм". Малює зірок шоу-бізнесу та мешканців столичних спальних районів.
"Цього року мені увесь час трапляється на очі Ліна Костенко з "Записками українського самашедшого", - розповів Семесюк. - Так досі і не прочитав цю книжку. Чекаю, коли з'явиться її аудіокнига, щоб послухати. Часу читати нема. Але бачив багато рецензій, якісь уривки з роману. Впевнений, що у цьому році "Записки" стали найяскарвішим культурним явищем. Ліну Костенку намалював би як Жанну д'Арк. Показав би поважною жінкою у віці з мечем, яка рубає жлобам-депутатам голови. Це було б щось лицарське і аристократичне".
Художник каже, що антигероєм намалював би міністра культури Михайла Кулиняка.
"Спортивні костюмчики з трьома смужками — це все минає, стало "гопніческим" стилем. Раніше футбольні хулігани носили повсякденний одяг в стилі "кежуал", тепер вони вдягаються під гопніків 90-х років. У спортивному костюмі, лисий - це стиль "юний і опасний". Тепер він є окремою культурною нішею, а не хвилею, яка все накриває", - наголосив він.
Семесюк вважає, що жлобам подобається мистецтво, де є над чим "чісто поржать".
"Якщо до упаковки "чісто поржать" ще вкласти якісь сенси, жлоб їх так чи інакше сприйме. Серед жлобів багато позитивних людей. Вони ж не винні, що все життя прожили на київській Борщагівці і на них вплинуло місцеве культурне нашарування. Творче угрупування "Союз вольних художників" це розуміє. Тому ми не пропонуємо високе мистецтво, а займаємося арт-гумором",- додав художник.
Коментарі
3