Французькі вчені вигадали революційний спосіб утилізації людей після смерті. На словах виглядало дуже симпатично і сайт викликав довіру. Ще за життя охочий може прийняти спеціальний препарат, і вже через дві години після смерті перетворитися на згусток холодцю. Потім на зміну моїй споживацькій радості прийшло розчарування. Виявилося, що ця новина — звичайнісінька "лапша".
Особисто для мене це був удар нижче пояса. Адже мене завжди цікавили перспективи мого тіла після фізичної смерті. Над ним сторонні люди обов"язково проведуть певні маніпуляції, якщо ви, звісно, не зникли безвісти або не пішли на дно.
Варіантів є лише два — трупоспалення або трупопокладання. І завжди, коли я починаю міркувати про це вголос, співрозмовники, переконані в моєму посмертному безсиллі, кажуть: "Тобі тоді вже буде все одно?". Я — стійкий прибічник трупоспалення, хоч воно вважається церквою гріховним. Мовляв, коли настане час воскресіння мертвих, Богові буде проблематично з попелу знову народити людину. Це ж тобі не Фенікс. Інша справа кістяк, з якого ще будуть люди.
Я — стійкий прибічник трупоспалення
Десять років тому я розкопував на місці подільської церкви Пирогощі старе поховання. Для зарахування археологічної практики студент здатен і на більші подвиги. Мені треба було повиймати кістки й черепи з землі й поскладати в целофанові пакети. Потім їх несли "на базу" і нібито досліджували. Наприкінці практики я запитав у керівника:
— А що ви потім зробите з кістками?
Він, знизавши плечима, знайшов мені останнє завдання:
— За брамою ліворуч стоїть сміттєвий бак. Віднесіть їх туди.
Я відніс і отримав залік.
1 
1
Коментарі
3