Один російський фольклорист колись помітив цікаву річ. Виявляється, в певній губернії нечорноземної смуги в розмові про людину уникали прямого запитання "Пьет ли?" Натомість зацікавлення задовольнялось іншим запитанням: "Каков во хмелю?" Цей факт означає тільки одне: в Росії навіть у принципі припустити не можна, що хтось здатен не пити. Ну, як не в усій Росії, то в тій губернії вже точно.
А от у мене є приятель Віталій, який на перше запитання завжди відповідає "ні", бо справді не п"є ані краплі алкоголю. Мало того, він не вживає жодних наркотиків, кави, природних і хімічних стимуляторів. Уперше і востаннє він випив шампанського на своєму випускному вечорі, але йому якось не сподобалося. Одне слово — послідовний абстинент, яких майже не залишилося в Україні, не кажучи вже про Росію. Там не п"ють, здається, тільки чеченські терористи й п"ятидесятники.
Там не п"ють тільки чеченські терористи й п"ятидесятники
Проте друге запитання в його ситуації, хоч як це дивно, цілком доречне. Потрапляючи в товариство питущих людей, під кінець пиятики він виглядає так, як усі, — напідпитку. "Во хмелю" він починає сипати дотепами, заходиться брататись і співати. Віталій стає душею компанії, хоча спочатку здавався мовчазним і замкнутим. Його поведінка прямо залежить від того, наскільки багато і з яким задоволенням випивають друзі. Він налаштовується на алкогольні хвилі.
Іноді мені здається, що Віталій — людина майбутнього. Саме там, у далеких віках, люди будуть веселитися, не п"ючи алкоголю, ситно їсти, не вбиваючи тварин, кохатися, навіть не торкаючись чужого тіла. Я дуже вірю, що Віталій одного разу не зламається і не пуститься берега. Бо хто знає, який він може бути "во хмелю", коли по-справжньому вип"є?
1 
1
Коментарі