середа, 26 березня 2008 15:16
Андрій Бондар
Андрій Бондар
Андрій Бондар

Білі мухи

 

"Стой, сволочь! Стой, ворюга!" — крикнув сусід Олександр Сергійович у спину моєму шваґрові. Останній ніс по вулиці набитий сіном мішок і мав на голові шапку-презерватив. Півгодини тому вони люб"язно привітались. Тезка Пушкіна мав традиційну іконно-православну борідку, Вадим — борідку ваххабітську, як у Басаєва під час першої чеченської.

В обох випадках сусід був правдивий чи в обох його зрадила оптика? І що таке правда: прояв приватновласницького інстинкту чи расова пильність?

Чим взагалі відрізняється правда від неправди? Іноді мені здається, що нічим. Можна сказати "Кличко побив Ібрагімова". І це буде чиста правда. А можна "Ібрагімов не дозволив Кличку перемогти нокаутом", і це буде не меншою правдою. Але тоді перша правда стає якась бліда. От нібито й не програв уже Ібрагімов, а навіть трохи виграв. Навіть переміг у чомусь…

Зараз не знайдеш чистої правди і такої ж чистої неправди

Зараз не знайдеш уже чистої правди і такої ж чистої неправди. Сьогодні він романтично закочує очі й каже: "Який сніг пишний падає!", а завтра падає той самий сніг, а він ниє: "Ну, як уже задовбала ця зима! Вже ж кінець березня надворі!"… Сьогодні він радіє мушці, що оклигала зненацька між віконними рамами. А за кілька тижнів купить балон "райду" і залишатиме пантофлею на стіні червоні сліди від тої ж таки мухи, що оце щойно оклигала за вікном. Причому градус доброти, з якою він прагне відігріти мушині крильця, приблизно відповідає силі удару пантофлі.

Потім ми довго уявляли, як сусідові незручно, як він заливає очі горілкою від сорому. За ним бігла його дружина Наташа і кричала: "Саша, это же наш сосед Вадим!". Було 10 лютого. Акурат 171 рік тому Дантес убив Пушкіна. В повітрі кружляли білі мухи — і вони були єдиною на весь світ правдою.

Зараз ви читаєте новину «Білі мухи». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

12

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі