Простіше бути безпартійним мажоритарником і вирішувати бізнесові питання

Заява Олександри Кужель про купівлю проекту Яценюка Ринатом Ахметовим пов'язана з початком виборчих перегонів.

Оскільки "Фронт змін" є прями конкурентом Сергія Тігіпка, то зрозуміло, що з такими сентенціями виступала пані Кужель. На даному етапі це виглядає як недобросовісна конкуренція, оскільки на підтвердження заяви не наведено жодного факту.

За всіма рейтингами Яценюк йде третім, поступаючись лише Партії регіонів та "Батьківщині", тоді як рівень пітримки "Сильної України" після переходу Тігіпка до владного табору доволі сильно впав. Її шанси потрапляння до парламенту в разі збільшення прохідного бар'єра не є очевидними

Чим ближче до виборів, тим більше оприлюднюватися подібної інформації, адже більшість політиків не готові будувати кампанії по-білому. Це набагато важче і дорожче, ніж робити такі викиди та негативні речі. Однак, я не думаю, що довіра до таких слів буде досить високою.

На даному етапі інтерес до купівлі партійних брендів з боку олігархів є доволі низьким.

Ринок купівлі\продажу партій як такий практично впав. Це сталося перш за все через падіння популярності політичних партій загалом. Навіть партії - лідери "Батьківщина" та Партія регіонів не можуть набрати по 20% кожна, а відсоток виборців, які збираються голосувати проти всіх чи не йти на вибори вже стабільно перевищує позначку у 30%. Кожен третій українець не збирається голосувати за жодну з партій.

Що стосується мажоритарки, то саме там буде найжорсткіша конкуренція і саме туди підуть основні ресурси з боку кандидатів. Інтерес до партій як суб'єкту інвестування падає, і буде падати і надалі, чим ближче будуть вибори. Оскільки впало значення Верховної Ради, то простіше бути безпартійним мажоритарником і вирішувати бізнесові питання пристаючи до тієї чи іншої фракції, чи вирішувати питання через "своїх мажоритарників".

Партії втратили ту функцію, яка в них була після політреформи 2004 року, коли був розквіт партійного ринку.

Тоді кожен олігарх вважав за честь купити не тільки футбольний клуб, але мати як мінімум одну кишенькову партію.

Інвестиції йтимуть у ті партії, які мають стабільний електорат. Це Партія регіонів, "Батьківщина", Фронт змін, можливо комуністи, можливо "Сильна Україна".

У Тягнибока, Гриценка та партії "Удар" за нинішньої ситуації дуже мало шансів. Інвестиції в них зараз - це інвестиції з дуже високими ризиками і навряд чи на це підуть спонсори. Крім того, виборці за відсутності нових проектів голосують зазвичай за перевірені бренди.