Завдяки фітокомплексу Левицького рак відступає назад

Три зброї є в лікаря: слово, рослина, ніж", — так говорив всесвітньо відомий філософ і медик Авіценна. Такої ж думки і фітотерапевт Олександр Левицький. Він винайшов фітокомплекс, здатний перемогти рак.

Чи варто сприймати діагноз рак як вирок, чи його можна перемогти?

— Уже давно відомо, якщо онкозахворювання виявити на ранніх стадіях і зробити оперативне втручання, то воно може бути повністю виліковне. Тому не слід говорити про рак, як про вирок. Головне — діяти. Проблема нашої реальності в тому, що люди, почувши страшний діагноз, вважають за краще йти до бабок, ворожок, екстрасенсів, втрачаючи дорогоцінний час. Коли ж їм гіршає, звертаються до офіційної медицини, але їхня хвороба вже має запущену форму — пухлина пускає метастази, що вражають життєво важливі органи.

Перший крок хворий повинен зробити убік медичної установи, щоб побачити реальну картину своєї недуги. І якщо немає необхідності в терміновій операції, то тоді звернути увагу на нетрадиційний спосіб лікування. Але тільки під суворим наглядом лікарів-онкологів. Саме таким чином я починав свою лікувальну практику, тісно співпрацюючи з Інститутом онкології.

Ваш препарат підтверджений офіційною медициною?

— Коли я переконався, що мій препарат ефективний, я звернувся до президента Академії медичних наук України Олександра Федоровича Возіянова для дослідження мого препарату.

Він відверто заявив, що не вірить у лікування онкозахворювань фітозборами. Але, щоб я довів свою правоту, направив до директора Інституту онкології Сергія Олександровича Шалімова і розпорядився дати хворих для лікування (звісно, за згодою самих хворих). Скажу чесно, що і Шалімов, і професор В'ячеслав Олександрович Чорний, якому доручили контролювати мою роботу в стінах інституту, сприйняли моє лікування скептично. Професор Чорний прямо запитав: "Ви — лікар?" І на мою негативну відповідь продовжив: "Я вірю тільки в скальпель! Але все таки дам вам двох хворих, і подивимося, чим ви зможете їм допомогти".

Перша пацієнтка мала останню стадію раку. Лікарі вже винесли їй вирок — відправили додому доживати останні дні. З лікарні жінку виносили на ношах. Буквально через півтора місяця після прийому мого фітопрепарату подзвонила її донька й повідомила, що мати вийшла працювати на город. Я радіючи одразу ж подзвонив професорові Чорному, але той безапеляційно заявив, що такого бути не може. Коли ми приїхали з нею в Інститут онкології, я зайшов у кабінет спочатку сам і повідомив, що пацієнтка чекає в коридорі. В'ячеслав Олександрович поправив окуляри і голосно промовив: "Заносьте!"

Пізніше один із найвідоміших онкологів нашої країни, доктор медичних наук, заслужений діяч науки й техніки України професор В'ячеслав Олександрович Чорний мені зізнався, що того дня він був шокований. За усю його багаторічну практику він не бачив нічого подібного. Замість безнадійної, лежачої, умираючої хворої — таку він запам'ятав її востаннє — до кабінету ввійшла бадьора усміхнена жінка. Але ще більше його вразив випадок із другим пацієнтом. У чоловіка був рак шлунка. Після операції почався рецидив, і УЗД показало величезну пухлину. Йому призначили мій препарат.

Через три місяці пацієнт приїхав в Інститут онкології на огляд. 40 хвилин лікарі шукали на УЗД пухлину, звіряли попередні знімки, але нічого так і не виявили. Професор Чорний ніяк не міг повірити в те, що пухлина розсмокталася. Він знову і знову просив лікаря-УЗДиста все уважно перевірити, доки лікар не витримала і не сказала: "В'ячеслав Олександрович, я ж вам пухлину не намалюю, якщо її немає!"

Ось тоді професор Чорний промовив:

"За 40 років я таке бачу вперше!"

Тепер В'ячеслав Олександрович Чорний не говорить, що "вірить тільки у скальпель"?

— Навпаки! Він акцентує увагу на тому, що всі великі відкриття здебільшого були зроблені непрофесіоналами. Приміром, художник Леонардо да Вінчі мав відкриття в аеродинаміці.

Олександр Олексійович, чи можна назвати ваш фітопрепарат панацеєю від усіх онкозахворювань?

— На сьогодні відкрито понад 100 різновидів онкозахворювань, і до кожного виду раку потрібен індивідуальний підхід. Тому було б не лише нескромно, а й нещиро говорити, що мій препарат — панацея. Як показала практика і засвідчив Інститут онкології, мій фітопрепарат найефективніший при онкозахворюваннях шлунково-кишкового тракту, молочної залози, легенів (залежно від ступеня ураження). Дуже добрий результат показує при лікуванні мастопатії. Не було жодної невдачі при лікуванні пацієнтів із цим діагнозом.

А ось такі види онкозахворювань, як лейкоз і рак печінки, важко піддаються лікуванню. У мене була пацієнтка, хвора на лейкемію, яка доки пила мої ліки, відчувала поліпшення, показники її крові стабілізувалися. Але варто було їй припинити приймати препарат, як хвороба знову починала прогресувати.

Ще не було жодного випадку, щоб мій препарат не давав абсолютно ніякого результату, наголошую, на безнадійних, неоперабельних хворих, від яких відмовилася офіційна медицина. Навіть якщо в деяких випадках він не міг вилікувати повністю, то усував біль, подовжував життя до трьох-чотирьох років хворим, яким лікарі давали максимум півроку. А це вже хоч і невелика, але перемога над раком. Щоб не бути голослівним, процитую офіційний документ, зроблений в Інституті онкології: "Була виділена група важких, практично невиліковних хворих. Лікування проводилося із застосуванням препарату Олександра Левицького протягом двох-трьох місяців. У результаті зазначено поліпшення загального стану хворих, послабшав або навіть припинився біль різної локалізації.

Пацієнти почали додавати у вазі. У процесі контрольного дослідження у більшості хворих спостерігається стабілізація пухлинного процесу, а в окремих випадках раніше виявлена за допомогою УЗД та інших клінічних методів пухлина, перестала визначатися".

Упродовж багатьох років учені всього світу намагаються знайти ліки від раку. Як ви вважаєте, чому це вдалося саме вам?

— Я глибоко віруюча людина, тому вважаю, що подібні відкриття можуть приходити тільки згори. Мій батько дружив колись із відомим гомеопатом Дем'яном Володимировичем Поповим, і той якось сказав хорошу фразу, що врізалася мені в пам'ять на багато років. Його запитали: "Дем'ян Володимирович, ви допоможете мені вилікуватися"? На що він відповів: "Якщо Бог допоможе, то і я допоможу". Без Бога ми нічого зробити не можемо. І правду говорять, що саме віра горами рухає.

Що ж до того, як саме я винайшов свій препарат, то можу сказати, що на це пішли довгі роки. Упродовж багатьох років я особливим здоров'ям не вирізнявся. Був момент, коли я засумнівався в офіційній медицині й почав шукати вихід із безвиході, в якій сам опинився.

Перечитав дуже багато літератури про лікарські рослини, скрупульозно вивчав трави Алтаю, Кавказу, Прикарпаття, Закарпаття, Криму, підбирав фітозбори, випробовував їх на собі. І ось коли я побачив ефект фітотерапії, мене це так заінтригувало, що почав далі шукати літературу з тематики і розширювати свої знання в цій галузі. Уперше питання про лікування онкохворих постало переді мною, коли захворіла дружина близького друга. Знаючи, що я захоплююся фітотерапією, він звернувся до мене по допомогу. Так я почав працювати в цьому напрямі, провів безліч фітоекспериментів і, коли побачив результат, став допомагати в лікуванні своїм знайомим. Природно, перші кроки були дуже обережними, але з кожним позитивним результатом вони ставали дедалі сміливіші. На сьогодні фітокомплекс запатентований у Департаменті інтелектуальної власності Міністерства освіти й науки під назвою "Фітопрепарат Левицького".

З якими труднощами доводилося і доводиться стикатися у своїй діяльності?

— Насамперед — це відсутність лабораторії і сировинної бази. У мене є декілька теорій і, щоб перевірити їх, мені потрібна лабораторія. Приміром, я хочу попрацювати з отрутами. Отрута може вбити, але вона здатна і вилікувати, якщо застосовувати її в мікродозах. Перед гомеопатією, заснованою на отрутах, я схиляю голову. І вважаю, що за нею наше майбутнє. Арсенікум, альбум, аконіт, бліда поганка, болиголов, наперстянка (дигіталіс) — це отруйні рослини і гриби, що показують відмінні результати в боротьбі з раковими клітинами. Дуже хочу попрацювати із соками лікарських трав. Наприклад, сік чистотілу значно сильніший, ніж засушений чистотіл. Ось тому моя заповітна мрія — відкрити експериментальну лабораторію, щоб проводити необхідні досліди.

Друге наболіле питання — це сировинна база. Дуже багато рослин, що містяться в моєму препараті, не ростуть в Україні. Алтайські травники не можуть заготовлювати трави у великих обсягах. Я не маю можливості виробничого збору або вирощування трав. Тому "Фітокомплекс Левицького" виробляється дуже обмеженими партіями, що не дає можливості допомогти великій кількості хворих.

І наостанок, що ви порадите людям, які почули невтішний діагноз — рак?

— Передусім не лякатися й не думати, що це безнадійно. Якщо рак виявлено в початкових стадіях, він повністю виліковний. Не варто опускати рук, навпаки, треба докладати максимум зусиль, щоб перемогти недугу. Адже якщо ви собі не допоможете, то вам ніхто не зможе допомогти. І найголовніше — вірте у зцілення. І тоді, як сказано в Писанні: "По вірі вашій буде вам".

Я живу під девізом: "Вірте в те, чого немає, для того, щоб воно було". Якщо людина повірить у те, що буде здоровою, вона таки буде здоровою. А якщо буде переконана, що їй у цьому Бог допоможе, то вона вдвічі буде здоровішою.

Інформацію про "Фітокомплекс Левицького" можна отримати за телефонами:

Вінниця: 0(432) 57 17 33

Дніпропетровськ: (0562) 77 088 90

Донецьк: 0(62) 335 07 87

Дрогобич: 0(3244) 15 279

Житомир: 0(412) 44 67 81

Запоріжжя: 0(612) 52 72 00

Київ: 0(44) 221 78 97, 0(67) 126 67 38,

0(44) 254 29 95

Кривий Ріг: 0(5644) 30 683

Львів: 0(96) 380 01 28

Миколаїв: 0(512) 47 03 95