Обіцянки-цяцянки: чи хочуть Україну брати в НАТО

Україні без НАТО буде вкрай складно вистояти. Водночас, попри постійні обіцянки бачити її членом Альянсу колись, реальних запрошень до вступу чомусь не надходить. У чому проблема?

Ну і ще, щоб закрити питання "часткового членства у НАТО". Прем'єрміністр Словаччини Роберт Фіцо пообіцяв блокувати вступ України в НАТО, поки він буде при владі.

Він заявив, що буде спрямовувати депутатів, на яких має політичний вплив, не погоджуватися на членство України в Альянсі, аргументуючи це ризиком третьої світової війни. Так, хоча Словаччина має мінімальне військове значення для НАТО, але вона має ратифікувати членство будь-якої країни в Альянсі. Не забажає - не ратифікує. І це буде прекрасна формальна причина заблокувати вступ, наприклад, України. Навіть якщо щось у цьому напрямку їй "урочисто пообіцяють".

Чи можна примусити Словаччину? Мабуть, можна. Питання в тому, хто і як це буде робити? Явно не ті люди, які блокували членство України у НАТО раніше. Ця схема НАТО, у якій реально все вирішують США, а формально - консенсус купи держав, серед яких частина реальної політичної ваги не має, дозволяє ефективно камуфлювати політику США уже не одне десятиліття.

І ще одна цікава новина. США запропонували Ізраїлю "компенсаційний пакет", якщо той утримається від ураження певних цілей в Ірані. Про це повідомив ізраїльський журналіст Амішай Штайн із посиланням на отримані звіти від офіційних осіб США. За його словами, така пропозиція пролунала під час перемовин щодо відповіді на атаку з боку Ірану. Пакет може включати "дипломатичний захист" і озброєння. Виявляється, що "геть порожні" американські склади озброєнь не такі і порожні. Якщо, наприклад, потрібно вмовити Ізраїль "трохи вгамувати" бажання помсти Ірану.

Тут важливо розуміти, що у США прекрасно знають, що Ізраїль МОЖЕ щось зробити Ірану. І простіше спробувати "відкупитися" від Ізраїлю. Секрет успіху простий. Бути настільки "упакованим" військовими ресурсами, аби від тебе було простіше відкупатися, аніж намагатися тебе "протиснути".

Якби в України була ядерна зброя, то США дали би нам будь-які ракети і вказали б для цих ракет будь-які координати, бо це було б простіше, аніж гратися в ядерну ескалацію. Але адміністрація Буша-старшого свого часу вигадала елегантну схему: ядерна зброя в обмін на зобов'язання, які ніхто не буде виконувати. Це урок відносин зі США: бути не "хорошим", а "небезпечним", і трохи "психом". "Хороших" вони продавлюють і віддають на знищення, а з "небезпечними" ведуть переговори.

Впевнений, що навіть наявність життєздатних українських балістичних ракет уже б робила розмови з американцями значно змістовнішими та цікавішими.

Оригінал