Аномалія? НБУ щороку перекачує десятки мільярдів із держбюджету групі банків
Військові облігації - річ корисна. Однак досі не зрозуміло, чому відсотки з них, а це блязько 80 млрд грн щороку, осідають у вигляді прибутків банків, а не йдуть на розвиток виснаженої війною економіки?
Кради вагонами - і тобі нічого не буде. Вкрадеш батон у супермаркеті - отримаєш п'ять років реального терміну. Приблизно так працює наша правова система. Я навіть вивів певну закономірність: "В Україні неможливо посадити людину, яка має $10 млн і більше". Великі обсяги крадіжок - це необхідний ресурс для хабарів, застав, адвокатів, навіть ручних ЗМІ та громадських рухів. Деякі з них навіть передають у спадок як ручних мопсів, "від нашого столу - вашому столу". З Юрієм Романенком учора говорив про банківську систему.
Планую зробити низку постів для "розшифровки теми".
Сьогодні поговоримо про депозитні сертифікати. Чому під час війни виникла така схема? Коротко опишу її. В активі НБУ є портфель військових облігацій, відсоток за якими прив'язаний до облікової ставки, яку визначає... Нацбанк. Тобто НБУ сам вирішує, скільки грошей йому має заплатити уряд з державного бюджету. Портфель військових облігацій становить 400 млрд грн і НБУ отримує за ними 60-80 млрд грн у вигляді відсотків у середньому на рік (цього року буде менше за рахунок зниження облікової ставки).
Нацбанк перетворився на тразитний майданчик для перекачування 80 млрд грн з держбюджету на користь групи банків, які внаслідок отримання таких "швидких грошей" повністю припинили кредитування реального сектору економіки
А в пасиві НБУ - депозитні сертифікати, які він випускає для залучення вільної ліквідності банків. За ними НБУ сплачує банкам дохід у розмірі 13% (річні) та 16% (за тримісячними сертифікатами). У грошах - ті ж 60-80 млрд грн. Таким чином, Нацбанк перетворився на тразитний майданчик для перекачування 80 млрд грн з держбюджету на користь групи банків, які внаслідок отримання таких "швидких грошей" повністю припинили кредитування реального сектору економіки. А це не мало не багато - $2 млрд на рік в еквівленті.
400-500 млрд грн закрито зараз у системі депозитних сертифікатів НБУ в цій герметичній моделі Нацбанк - банки (до 60 банківських установ). Ці ресурси не йдуть у реальний сектор економіки у вигляді кредитів, створюючи ще й колосальний інфляційний навіс. Думаєте, Пишний, як Голова НБУ не розуміє, що це аномальна ситуація, і Нацбанк не повинен виконувати транзитні функції з перекачування ресурсів із держбюджету на користь банків, дозволяючи їм формувати історично рекордний розмір прибутку? Звісно розуміє. Чому тоді ця політика продовжується? Гарне питання.
Коментарі