Підвищення податків армію не посилить. Але може загубити ще й економіку

Утримання одного солдата на рік обходиться десь в 1 млн грн. Цієї суми не забезпечать податки з 3 людей, які працюють. Навіть якщо їм узагалі не платити. Чому?

Наведу свої розрахунки вартості комплектування військових підрозділів України. Особливо нервових товаришів одразу попереджаю: це розрахунки на основі публічної інформації, жодних секретних даних я не маю. Утримання одного солдата - це 1 млн грн на рік (у середньому). Сюди входить грошове забезпечення, харчування, форма, засоби захисту та мінімальне обладнання.

Одна штатна бригада - приблизно 4 тис солдатів, тобто 4 млрд грн на рік на утримання бійців. Технічне оснащення однієї бригади - близько $250 млн на старті. Тобто сумарно створення однієї нової бригади - це $350 млн. Для формування угруповання з нових 10 бригад потрібно $3,5 млрд або 140 млрд грн.

Якщо брати реальну середню зарплату в Україні на рівні 15 тис. грн., з неї можна зібрати десь 2,5 тис. грн. прибуткового податку (з урахуванням податкової пільги) на місяць. Розрахунок, звісно, ​​спрощений. На рік - до 30 тис грн податків з особи. Допустимо, всі свої гроші такий найманий працівник витратив на купівлю товарів в офіційних торгових мережах і з усіх цих товарів та послуг заплатили 20% ПДВ. Що, до речі, є абсолютно не реальною ситуацією, оскільки ПДВ сплачується за сальдовим принципом, є схематоз та готівковий обіг.

Але є й інші податки, наприклад, акциз. Ну, припустімо, всі податки заплатили. Це дасть ще 2,5 тис. грн податків, сумарно виходить максимум 5 тис. грн на місяць або 60 тис. грн на рік з одного працюючого. Скільки потрібно платників податків для забезпечення 10 нових бригад? Приблизно 2,5 млн. працюючих у тилу громадян. Тобто принцип "один воює - три в тилу" явно не працює. Три особи не можуть забезпечити одного воюючого. Це неможливо.

На одного воюючого потрібно 60 осіб у тилу. Тобто війна "власним коштом" без емісії, боргів і зовнішньої допомоги - це мобілізація до 1,5-2% працюючого населення. Для України - це показник приблизно 400 тис. осіб, якщо взяти і пенсіонерів (вони сплачують податки як кінцеві споживачі). Це, як кажуть, економічно обгрунтована величина. Все, що вище, можна фінансувати за рахунок емісії, боргів та/або зовнішньої допомоги.

Але як же ми фінансуємо армію чисельністю понад 1 млн. чоловік, запитаєте ви? У моїх розрахунках показано модель самостійного фінансування армії з нуля. Але значна частина озброєнь у нас була, частину зброї нам дали і дають безкоштовно, тобто витрачати на кожну бригаду $250 млн на техоснащення не довелося. Але з кожним роком мій розрахунок ставатиме дедалі актуальнішим, оскільки техніка знищується, нове поповнення вже не таке масштабне і т.д.

Якоїсь миті нам доведеться озброювати нові бригади майже з нуля і робити це виключно за рахунок своїх ресурсів. І ось тут пропорція, яку я вивів, стане на повний зріст. І збільшенням податків тут нічого не вдієш. Цінуйте людей - вони приносять податки, як курка яйця. Хоча з курки виходить гарний бульйон. Але лише один раз. А омлет можна їсти щоранку.

Оригінал