Нам потрібна довга пам'ять і міцне військо - а вже тоді відбудова

За часів Київської Русі, як пишуть літописці, київські князі жили багато, однак легковажили військом. Які уроки ми маємо нарешті засвоїти?

Майже тиждень минув відтоді, як наш "старший братик" розбомбив Охматдит у "матері городів руських". Добре, що пам'ятають ще сей злочин. А про інші злочини "старшого братика" в нас забули. Чи - майже забули. Бо хто згадує винищення в Києві українців, що скоїли солдафони Муравйова? Навіть Голодомор не дуже-то згадують - часто без прив'язки до "старшого братика".

Але я не тільки про нашу коротку пам'ять щодо останнього. Я й про інше. Щоб жити в комфорті й взагалі жити, зокрема й лікуватися - треба вміти себе захищати. Тобто мати і зброю, і армію. А тоді вже дбати про "велике будівництво" й відбудову Охматдиту. У нас цього не можуть засвоїти. Вже тисячу років. Прикладів тут безліч. Але наведу один - із давньоруських часів. Діялося це в 1075 р. Літописець пише:

"…прийшли посли із Німців до Святослава (тоді цей князь не зовсім законно узурпував київський престол - П. К.), і Святослав, величаючись, показав їм багатство своє. Вони ж, побачивши незчисленне множество злота, і срібла, і паволок, сказали: "Воно за ніщо ж є, бо се лежить мертве. Військо є лучче за се, бо мужі добудуть і більше од сього" .

Цей уривок поданий у моралізаторському ключі. Мовляв, нема чого хвалитися багатством. Воно є "мертвим". Краще на гроші найняти добре військо, - повчають німецькі посли. Хороші воїни при потребі добудуть багатство. Справді - руські князі, сидячи в Києві, мали чималі скарби (торгівля київська давала великі доходи!), але при цьому не приділяли достатньо уваги військовій справі. Це стосувалося не лише Святослава, але і його попередника Ізяслава.

Літописець, розповідаючи про німецьке посольство, звертається до біблійного прикладу. Пише: "Так похвалився (мається на увазі похвалявся багатствами – П. К.) Єзекія, цар іудейський, перед послами царя вавілонського [Меродахбаладана], а все його було забрано у Вавилон. Так і по смерті сього [Святослава] всі маєтності [його] розсипались нарізно!"

Але хто слухав літописця...

Оригінал