Бити по Росії чи будувати? Відповідь очевидна, але не для всіх

Відновлення шкіл і садочків - безперечно, важлива справа. У країні, яка вже перемогла. Але коли критично бракує грошей на снаряди, то як розцінювати мільярди на відбудову?

На жаль останнім часом вже майже не чутно про успішні бомбардування НПЗ і інших об'єктів "запорєбріком". Все частіше бачимо "удар по місцю, де ось ще недавно стояли рашистські літаки". Або удар по незначній нафтобазі. Або "ми вдарили, але не скажемо, по чому і як". І весь цей вакуум заповнюється повідомленнями рашистів про те, що вони "за ночь унічтожилі 120 украінскіх дронов". І нам тільки і лишається втішатись тим, що їхнє ППО заважало спати роісянам.

Мене це геть не радує, і не зловтішає. Бо я знаю, скільки коштують українські дальнобої. І тому, коли ви в черговий раз прочитаєте, що рашисти збили сотню наших камікадзе, що летіли кудись вглиб Росії - то знайте, скільки це коштує.

Сотня дальнобоїв - це ремонт трьох шкіл/дитсадків. Уявили тепер скільки насправді коштує нам зброя? От і думайте, чи маємо ми можливість взагалі направляти якісь гроші на будь-яке мирне будівництво. Відремонтував дитсадок - нема грошей на один удар по НПЗ. Щоб ви розуміли, держава справді ще торік перестала платити за будівництво накриттів над електричними підстанціями. І будівельники тупо заморожують там роботи, залишаючи об'єкти рашистам для вільного обстрілу.

Якщо чесно, ось ця безпечальність ранить гірше від рашистських ракет. Бо вона доводить, що певна частина людей, що приймають рішення в Україні, мають айк'ю на рівні акваріумних рибок. Доплив до стінки акваріума - о, ти диви як всьо інтересно! Є день - є їжа. А що буде завтра - та кого воно хвилює. "Нада ж какта жить сваю жизнь"...

Оригінал