"Бабы еще нарожают". Як рашисти планують воювати далі?

Приблизно так само, як радянська армія воювала проти вермахту в 1943-му

Окупанти вже перейшли перший рубіж по втратам у живій силі – 100 тис. вбитими. Вже стикаються із нестачею кондиційних снарядів і стоять перед невтішною для себе перспективою, що озброїти 200 тис. своїх нових "чмобіків" достатньою кількістю техніки та озброєння не зможуть. Не кажучи вже про гігантоманські плани Сергія Шойгу по створенню нових військових округів та десантних дивізій.

Як же при цьому всьому росіяни збираються далі воювати проти України? А приблизно так само, як зараз ведуть бої під Бахмутом. І приблизно так само, як радянська армія воювала проти вермахту в 1943 році.

Наприклад, в тому ж 1943 році для Кремля цілком стандартною була ситуація присвоїти якійсь із армій звання "гвардійська", і швиденько туди напхати "маршове поповнення" (те, що в перекладі з тогочасної мови й означає "чмобіки").

Якщо не вистачає снарядів – значить, стягнути на якусь із ділянок фронту максимально можливу кількість стволів артилерії, відстріляти за короткий час весь добовий ліміт снарядів і так зімітувати "вогневий вал" як необхідну умову для наступу піхоти. Яка потім ще добу буде чекати, коли їх артилерія знову зможе вести вогонь по нововиявленим цілям.

Максима "бабы еще нарожают" в практичному вимірі виглядала так – наприклад, стрілецький корпус місяць штурмує без особливого успіху позиції противника, і штурмує без належної підтримки артилерії. Бо у "чмобіків" зразка 1943 року завдання своїми тілами "розширити прорив" для вводу в бій танкового корпусу. А що роблять цей місяць танкісти? Правильно, курять бамбук, бо танки та ББМ – дефіцитніші, аніж "маршове поповнення".

От коли і під Бахмутом таке почнеться зі сторони росіян, от оце і справді означатиме, що режим Путіна перейшов у формат "бабы еще нарожают". За такого формату бойових дій в наступні півроку Кремль цілком перейде новий рубіж в 200 тис. або навіть 300 тис. убитих росіян. Гіпотетичний наступ на Київ зі сторони Білорусі їм доведеться вести от якраз у тому форматі, що описаний вище. Без жодного шансу на стратегічний успіх такої атаки.

Справді, нинішня ситуація має одну стратегічну загрозу, завдяки якій РФ може посилитись для ведення війни проти України. Але ця загроза знаходиться трохи не там, де ми думаємо.

Росія – це країна, яка намагається вести війну радянських масштабів і за радянськими лекалами. Але й країна, яка уже пройшла деіндустріалізацію, тому не може проводити мобілізацію ефективно.

Наскільки путінська РФ неефективна у війні, можна показати хоч на прикладі розконсервації танків окупантами. Щоб відновити 1 танк, їм потрібно взяти комплектуючі з 3-4 танків та 2-3 місяці роботи.

Щоб відновити один Т-72, чеській Excalibur Army потрібно 66 днів роботи та лише 15% вузлів, взятих "на стороні". Інші 85% компанія відновлює самостійно на своїх потужностях (чехи самі похвалились, що якраз такими темпами модернізують 120 танків для ЗСУ в рамках військової допомоги від США).

Кремль насправді розуміє всю глибину технологічного відставання свого ОПК. Тому намагається вирішити проблему не тільки екстенсивним шляхом, тобто переводом оборонки на три зміни чи на 12-годинний день.

Зауважмо: РФ через своїх емісарів на Заході минулі півроки займалась фейковим "мирним зондажем". І, схоже, що це була одна із обставин, яка привідкрила для росіян шпарину, скажімо, для нелегального імпорту електроніки. Що в свою чергу дозволило оркам майже в два рази збільшити виробництво крилатих ракет для обстрілів України.

Ймовірно, наступні півроку Кремль продовжуватиме те саме. Щоб відкрити шпарину для нелегального імпорту комплектуючих, необхідних для танків, артилерії та інших типів ОБТ.

Оригінал